Уявіть собі штучний орган, здатний розрізняти смакові відтінки майже з тією ж точністю, що й людський язик. Звучить як сюжет фантастичного фільму? Насправді це — науковий факт. Команда вчених із кількох передових наукових центрів оголосила про створення інноваційного графенового штучного язика, який здатен точно і швидко ідентифікувати різноманітні смаки — солодке, солоне, кисле, гірке та умамі — з майже людською чутливістю.
Команда дослідників повідомляє в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences про нову конструкцію датчика на основі графену, яка завдяки машинному навчанню змогла розвинути відчуття смаку, близьке до людського. Цей пристрій є першим у своєму роді, який працює у вологому середовищі, краще наближаючись до умов усередині людського рота.
Як це працює?
Серцем нової розробки є графен — матеріал майбутнього, який складається з одного шару атомів вуглецю та володіє унікальними фізико-хімічними властивостями. На його поверхню вчені нанесли спеціальні біосенсори, які реагують на хімічні речовини, що викликають відчуття смаку. Коли частинки їжі або напою контактують із сенсором, графен фіксує зміни електропровідності, які й дозволяють інтерпретувати смак.
У тестових дослідженнях штучний язик розпізнавав навіть мінімальні відмінності між зразками однакових напоїв різних виробників або визначав, який з напоїв містить більше підсолоджувача — завдання, з яким іноді не справляється навіть людське сприйняття.
Чому це важливо?
Така технологія відкриває великі перспективи в харчовій промисловості, медицині та навіть космічних дослідженнях. Наприклад:
- У виробництві продуктів — штучний язик допоможе забезпечити постійну якість смаку, перевіряючи рецептури точніше, ніж людина.
- У фармацевтиці — він може допомагати в підборі смакових добавок для дитячих сиропів чи пігулок, щоб зробити ліки приємнішими для вживання.
- У гастрономії майбутнього — аналізуючи смакові профілі, можна створювати персоналізовані страви, ідеально підлаштовані під індивідуальні вподобання.
- У медицині — сенсори можуть бути вбудовані в пристрої, що аналізують склад слини або діагностують деякі хвороби.
Що далі?
Команда вже працює над тим, щоб зробити сенсори компактнішими, енергоефективнішими та дешевшими у виробництві. Є надія, що з часом ці штучні язики можна буде вбудовувати в смартфони або переносні прилади, що відкриє абсолютно новий вимір у контролі якості їжі та напоїв.
Хоча технологія ще проходить етапи вдосконалення, вже зараз зрозуміло: майбутнє смаку — не тільки на кінчику нашого язика, а й на поверхні надтонкого шару графену.
🔬 Це ще один приклад того, як нанотехнології та біоінженерія змінюють наше уявлення про межі людських можливостей.