Розроблений перший «живий» мікрочіп

Імплантувати процесори в організм стане простіше завдяки розробці американських учених. Науковці з університету Колумбії в Нью-Йорку об’єднали в одному чіпі елементи біологічних систем і кремнієву мікроелектроніку.

Джерелом живлення для процесора служать молекули АТФ, які використовують для енергозабезпечення живі клітини. «Ми раді, що тепер ми зможемо навчити чіпи збирати енергію або навіть розпізнавати молекули», – розповідає один з учасників проекту Кен Шепард.

Схематичне зображення установки, яка дозволила приєднати живу клітину (виділена на малюнку) до кремнієвого чіпа (внизу зображення)

Біологічні системи та електроніка фундаментально протилежні один одному в способі пересилання інформації. У комп’ютерах її переносять електрони, а в живих організмах – іони й особливі мембрани.

Автори досліджень «навчили» ці типи носіїв існувати поряд один з одним, створивши особливу жирову мембрану, яка перетворює енергію в молекулах аденозинтрифосфату (АТФ) на електричний струм, придатний для мікросхеми.

Подібний «гібридний» чіп можна модифікувати таким чином, що він буде поглинати молекули АТФ тільки в присутності певних інших речовин. Це дозволить визначати, що в навколишньому середовищі присутні, наприклад, токсини або ракові клітини. «Зараз для пошуку бомб в аеропортах нам потрібні особливі собаки, але в майбутньому ми зможемо створити електронний аналог носа собаки. Завдяки цій технології нам не потрібна вся клітина або тварина», – коментує Шепард.

Взято с today.mts.com.ua