Кілька років тому ми вже розповідали нашим читачам про літаючий робот-трансформер DRAGON. Цей безпілотник можна назвати незвичайним з усього, що нам доводилося бачити, він складається з чотирьох пар тунельних пропелерів, здатних змінювати вектор тяги, а кожна пара прикріплена до одного сегмента тіла робота. Сегменти з’єднані один з одним рухомими зчленуваннями та додаткові приводи дозволяють змінювати форму робота прямо в польоті.
Починаючи з 2018 року дослідники з Токійського університету займалися вдосконаленням конструкції робота DRAGON та складних програмних алгоритмів, що дозволяють усім частинам робота діяти синхронно та підлаштовувати форму під умови, необхідні для виконання конкретного завдання.
Переглянувши представлені відеоролики, можна побачити, що японським дослідникам безумовно вдалося досягти успіхів. Зараз робот DRAGON поводитися в польоті набагато стабільніше, ніж раніше, і він отримав щось на кшталт захоплень, використовуючи які він може підіймати у повітря різні вантажі та переносити їх на інше місце.
Найбільш що вражає є те, як робот DRAGON може обертати вентиль, для чого зазвичай потрібно дуже неабияке зусилля. При цьому для обертання використовується тяга, що створюється пропелерами, а не сила якихось додаткових приводів.
Зазначимо, що робот DRAGON є суто дослідницьким проєктом і йому навряд чи судилося коли-небудь залишити стіни лабораторії. Сам робот важить 7.6 кілограм, і він здатний підіймати у повітря вантаж, вагою 3.4 кілограми. Енергії в акумуляторних батареях вистачає лише на 3 хвилини функціонування, і цей час значно скорочується у випадку, якщо робот підіймає вантаж або виконує якусь роботу.
У майбутньому японські дослідники збираються дати роботу можливість пересуватися землею, що дозволить суттєво скоротити витрати енергії акумуляторних батарей. Це, звичайно, не дозволить ще перевести робота DRAGON у розряд пристроїв, практичне застосування яких є доцільним з економічної та інших точок зору. Однак це дозволить вченим швидше створювати нові та покращувати що існуючи алгоритми управління складними робототехнічними системами, що мають велику кількість ступенів свободи. Джерело