У лютому Україна продала ліцензії на зв’язок третього покоління UMTS (3G). Але ця довгоочікувана подія не поставила телеком-галузь України в один ряд з розвиненими країнами, а лише скоротила технологічне відставання, яке в останні роки стало нагадувати прірву. В епоху цифрової економіки, або, як її назвав редактор Wired, «епоху петабайтів», якість телеком-інфраструктури багато в чому визначає можливості країни.ЛІГАБізнесІнформ зібрала графіки, які дозволяють оцінити місце України на світовому телекомунікаційному ринку.
1. Відставання за поколінням зв’язку скоротилася з 15 до 8-10 років
Перші мережі четвертого покоління стандарту LTE були запущені в комерційну експлуатацію в 2010 році. До кінця 2014-го у світі налічувалося вже 352 LTE-мережі в 124 країнах. За даними асоціації GSMA, яка об’єднує близько 800 операторів у всьому світі, до 2020 року кількість LTE-мереж подвоїться. Фактично сьогодні без зв’язку 4G залишилися лише країни третього світу, і то не всі. Україна на карті розповсюдження технологій зв’язку виглядає білою плямою і буде залишатися такою ще довго. Адже у нас конкурс частот під зв’язок попереднього, третього покоління (3G), яке на Заході з’явився на початку 2000-х, провели лише на початку 2015. А фактично скористатися зв’язком абоненти зможуть лише наприкінці 2015 року-початку 2016 року. Про мережі 4G в Україні говорять як про віддалену перспективу без конкретних термінів.
2. Частотний вузол затягується
Перспективи України прискорити впровадження зв’язку 4G примарні – під 4G немає вільних частот. Велика частина (54%) мереж 4G в усьому світі працюють на частотах, виділених в результаті перерозподілу (рефармінгу) частот 2G/3G. Ще 24% спектра представляють собою “цифровий дивіденд” – частоти, на яких раніше віщало аналогове ефірне телебачення. І лише 22% мереж 4G працюють у вузькому діапазоні частот трохи вище стандарту GSM. Впроваджуючи 3G і згодом 4G, Україна може розраховувати лише на останній сценарій. Рефармінг частот – один із довгобудів вітчизняної телеком-галузі. За словами голови НКРЗІ Олександра Животовського, інвентаризація спектру для подальшого рефармінгу відбудеться не раніше 2016 року.
3. Український зв’язок гальмує телебачення
Вивільнити під 4G найбільш вигідні частоти колишнього аналогового ТБ теж не вийде. Згідно з прийнятим зобов’язанням, Україна повинна почати відключати аналогове ТБ вже влітку 2015 року. Але телемовники не вірять у цей сценарій. До масового переходу не готові ні глядачі, ні телеканали. Концерн РРТ вже попросив відстрочити перехід на «цифру» до 2016 року. Швидше за все, улітку відбудеться відключення аналогового ТБ тільки на кордоні з Румунією, Угорщиною та Словаччиною, щоб уникнути створення перешкод спритнішим європейським сусідам, які вже запустили в цьому діапазоні зв’язок 4G. До речі, навіть Росія вже кілька років впроваджує зв’язок LTE на частотах «цифрового дивіденду».
4. Мобільна Україна застрягла на кордоні третього світу
За даними GSMA, до 2020 року 2/3 всіх з’єднань у світі, з найбіднішими країнами включно, буде виконуватися зі смартфонів. В Україні частка смартфонів у мережах операторів тільки нещодавно наблизилася до третини, хоча GSMA не відносить нашу країну до третього світу. Для операторів частка смартфонів у мережі тотожна відсотку абонентів, готових до споживання високорентабельних послуг 3G. Але відсоток смартфонів в операторських мережах зростає не так швидко, як їхні роздрібні продажі. Це свідчить про те, що українці неохоче розлучаються зі своїми старими «трубками».
5. Наземний інтернет – найдешевший у Європі
Українські користувачі фіксованого інтернету завантажують контент з Мережі набагато швидше західних сусідів. За даними звіту State of The Internet глобального провайдера Akamai, за середньою швидкістю проводового інтернету Україна випереджає більшість європейських країн, поступаючись лише традиційним світовим лідерам – азіатам. У той же час у Akamai вважають, що висока середня швидкість пояснюється набагато нижчими тарифами на домашній інтернет, завдяки яким українці вибирають більш «швидкі» тарифні пропозиції, ніж європейці. Про реальну якість наземних мереж каже пікова швидкість підключень, яка в Україні поки що не дуже висока порівняно із сусідами.