Огляд протитанкового ракетного комплексу Milan-2

Протитанковий ракетний комплекс Milan (Missile d’lnfanterie Leger Anti-Char – легка протитанкова піхотна ракета) прийнятий на озброєння армії Франції та Німеччини в 1972 році. Цей ПТРК досі вважається одним із найкращих західних переносних ракетних комплексів другого покоління з управління з проводів. Про це у матеріалі Building Tech.

Milan-2 здатний знищити танки типу Leopard-2 та Abrams. Як відомо, стійкість фронтальних фрагментів броні танка Leopard-2 становить еквівалент стандартної гомогенної броні близько 850 мм. У той час як бронепробійність ракети Milan-2 становить не менше 1000 мм (перша модифікація ракети могла вражати танки з бронею завтовшки близько 800 мм), цього достатньо для надійного ураження як основних агрегатів, так і екіпажу всередині танка.

ПТРК Milan-2 знаходиться на озброєнні сухопутних армій у більш ніж 40 країнах світу ще з 1984 року. Зокрема, Австралії, Бельгії, Греції, Португалії, Сінгапуру, Туреччини, Уругваю, Хорватії, Естонії. Крім того, в арміях Франції, Великобританії, Індії, Австралії, Мексиці та ФРН він використовується в переносному та самохідному варіантах у піхоті та бронетанкових військах.

Протитанковий ракетний комплекс Milan-2 має снаряд-ракету, в заводських умовах упаковану в одноразову пускову трубу-контейнер і багаторазову пускову установку на тринозі. Зі свого боку, установка має пульт керування, прицільний пристрій, електронний блок та джерело живлення. Саме вона може монтуватися або на землі, або на легких транспортних засобах.

Протитанкова керована ракета оснащена корпусом з легких сплавів, усередині якого укладені порохові стартовий та маршовий двигуни та кумулятивна бойова частина. Вона вміщена в герметично закриту водонепроникну пускову трубу-контейнер. Система управління напівавтоматична з інфрачервоною апаратурою супроводу ракети (інфрачервоним випромінюванням трассера) та передачею команд з проводів.

Стрільба здійснюється з положення лежачи або з коліна, а під час стрільби на малих відстанях – стоячи. Після натискання на спуск стартовий двигун, що розміщується в трубі, приводить в рух ракету. При цьому ТПК як противага відкидається назад, гасячи значну частину віддачі та реактивного струменя. Під час вильоту зі ствола розкриваються стабілізатори ракети. Після того, як вона віддаляється на безпечну для оператора відстань (близько 3 м), маршовий двигун ракети, заряду якого вистачає на 11 секунд, прискорює її до 200 м/с і спрямовує політ до цілі, що триває близько 13 секунд на максимальну дальність. 2000 метрів.

Під час польоту ракета автоматично піднімається приблизно на 0,5 м вище за лінію візування, щоб уникнути можливих перешкод. Вибух боєголовки відбувається навіть під гострими кутами зустрічі з ціллю (до 10°). Прицільний пристрій має систему виявлення та прицілювання, а також інфрачервоний вимірник кутового відхилення ракети від лінії візування.

Основним прицілом для ПТРК Milan-2 вважається денний оптичний приціл кратності 7х. Крім того, застосовується ряд тепловізійних прицілів, що дозволяють проводити запуск уночі або в умовах поганої видимості. Основним таким прицілом є MIRA фірми Thales з максимальною дальністю виявлення цілі 4 км і дальністю розпізнавання 2 км.