Гуманоїдні роботи зазвичай створюються для виконання практичних завдань — допомоги літнім людям, роботи з небезпечними матеріалами чи виконання фізично важкої праці. Протягом останніх років вони навчилися переносити вантажі, збирати деталі та навіть проводити фізіотерапевтичні процедури.
Проте їхній потенціал у сфері творчості майже не досліджувався. Цю нішу вирішили заповнити науковці з Університету прикладних наук і мистецтв Південної Швейцарії (SUPSI), Інституту досліджень штучного інтелекту IDSIA та Політехнічного університету Мілана, створивши унікального музичного гуманоїда — Robot Drummer.
Мета проєкту полягала в тому, щоб перевірити, чи може робот не просто відбивати ритм, а виконувати складні ударні партії з точністю та виразністю, які наближаються до рівня живого музиканта. За словами провідного автора дослідження Ассада Алі Шахіда, ідея виникла спонтанно під час розмови за кавою з колегою Лорісом Роведа. Вони дійшли висновку, що барабанне мистецтво є чудовим полігоном для експериментів, адже вимагає від виконавця ритмічності, фізичної витривалості та високої координації рухів.
Дослідники розробили систему машинного навчання, яка дозволила гуманоїдному роботу відтворювати цілі композиції на ударній установці. Для випробувань використовувалася віртуальна модель робота Unitree G1, де музичні партії перетворювалися на так званий «ритмічний ланцюг контактів» — послідовність точно синхронізованих ударів по інструментах. Тренування у симуляції допомогли роботу відточити техніку, а також сформувати більш «людяні» прийоми, включно зі зміною рук під час гри, перехресними ударами та оптимізацією рухів між барабанами та тарілками.
Експерименти охоплювали різні музичні стилі — від джазу до року й металу. До репертуару потрапили, зокрема, «In the End» гурту Linkin Park, «Take Five» Дейва Брубека та «Livin’ on a Prayer» Bon Jovi. На багатьох треках робот досяг ритмічної точності понад 90%, а також навчився прогнозувати майбутні удари й оперативно змінювати техніку гри залежно від структури композиції.
Шахід вважає, що в перспективі Robot Drummer зможе виходити на сцену разом із живими гуртами, а його технологічна основа стане корисною й у сферах, далеких від музики, де потрібна точність та координація у часових інтервалах. Наступний етап проєкту передбачає перенесення навичок із симуляції на реальний апарат та розвиток системи імпровізації, щоб робот міг реагувати на музичні зміни в режимі реального часу так само, як це робить професійний барабанщик.
Якщо цей етап буде успішним, музична індустрія може отримати нового, цілком роботизованого члена оркестру, здатного поєднати математичну точність із творчою виразністю.