34 роки тому на Usenet з’явилося повідомлення, яке поклало початок одному з найважливіших проєктів в історії програмного забезпечення. Молодий 21-річний студент Гельсінського університету Лінус Торвальдс представив ядро Linux, зауваживши, що це лише його хобі й навряд чи воно стане чимось великим чи професійним. Сьогодні ми знаємо, наскільки він помилявся.
Робота над першим ядром почалася у квітні 1991 року. Вже влітку Торвальдс займався драйверами пристроїв і підтримкою жорстких дисків, а у вересні виклав вихідні коди версії 0.01 для невеликої групи зацікавлених. Цікаво, що цей реліз не був робочим — це був лише жест для тих, хто хотів ознайомитися з проєктом. Linux на той момент залежав від архітектури i386 і компілятора GCC, що зробило його непортованим. Парадоксально, але підтримку i386 пізніше прибрали вже у версії 3.8 у 2012 році.
Жовтень 1991 року ознаменував вихід першої дійсно корисної версії 0.02, яка могла запускати ключові програми — bash, gcc та утиліти GNU. Попри відсутність драйвера для дискет та численні баги, система стала придатною для використання. Наприкінці того ж року вийшла версія 0.11, яка принесла значні покращення: підвантаження за потреби, підтримку кількох клавіатур і графічних режимів, нові драйвери. Уперше були додані програми mkfs, fsck та fdisk, що дозволило позбутися залежності від Minix для налаштування системи.
Саме тоді Linux перестав бути одноосібним проєктом і став колективним. До нього приєдналися розробники з усього світу, які додавали нові можливості, як-от підтримку POSIX. Для координації з’явився перший список розсилки Linux-activists та дзеркала для FTP-доступу. Зусилля спільноти допомогли вирішити ключову проблему — потребу в більш ефективному використанні пам’яті, завдяки чому було реалізовано сторінкову підкачку на диск.
У січні 1992 року вийшла версія 0.12, що стала стабільною і практичною для користувачів. Вона включала управління процесами, покращену віртуальну пам’ять і виправлення численних помилок. Тоді ж Linux почав швидко набирати популярності, залишаючи Minix позаду, а наступний реліз уже отримав версію 0.95, що символізувало його зрілість.
Відтоді Linux пройшов величезний шлях. Сьогодні ядро активно розвивається — нещодавно вийшов третій реліз-кандидат Linux 6.17. Хоча частка Linux на персональних комп’ютерах досі обмежується приблизно 5%, його роль у світі обчислень колосальна. На Linux працює більшість серверів і хмарних сервісів, він є основою для суперкомп’ютерів, використовується вбудованими системами й став ядром мобільної платформи Android.
Проєкт, що починався як скромне студентське хобі, перетворився на глобальний фундамент цифрової інфраструктури, без якого важко уявити сучасний технологічний світ.