Забруднення пластиком стало сумним фактом життя в усьому світі, включно з океанами. Хоча весь цей мотлох може становити серйозну загрозу для багатьох тварин, нове дослідження показує, що деякі види, можливо, перетворили його на абсолютно нову екосистему!
Північна частина Тихого океану «Сміттєва пляма» (NPGP) — це величезна територія в океані, де накопичується багато пластикових відходів. Це відбувається через закручені потоки води, які зносять сміття разом. Однак не тільки сміття потрапляє в цей безлад. Дослідники з Джорджтаунського університету виявили, що багато морських істот, таких як медузи, равлики та вусоногі раки, також живуть там.
У 2019 році вчені здійснили довге 80-денне плавання, щоб дізнатися більше про цих морських істот. Вони попросили екіпаж вітрильного судна допомогти їм зібрати зразки тварин і пластикових відходів. За допомогою комп’ютерів вони спланували найкращий маршрут, щоб знайти місця з великою кількістю сміття та морського життя.
Вони виявили, що всередині сміттєвої плями було більше морських істот, ніж на її краях. Кількість пластикових відходів також була пов’язана з кількістю певних видів морських істот, таких як морські плоти, сині морські гудзики та фіолетові морські равлики.
Дослідники вважають, що водні течії, які збирають сміття, можуть бути важливими і для цих морських тварин. Течії допомагають їм знаходити їжу та пару. Однак діяльність людини, як-от забруднення океану пластиком, може завдати шкоди цим місцям океанських зустрічей і тваринам, які на них покладаються.
«Сміттєвий патч» — це більше, ніж просто смітник. Це екосистема, не через пластик, а всупереч йому», – каже дослідниця Джорджтауна Ребекка Хелм у прес-релізі.
«Велика кількість плаваючого сміття транспортується та концентрується в «сміттєвих плямах», виявлених у всіх п’яти основних субтропічних круговоротах , включаючи Північну Атлантику (Саргасове море), Південну Атлантику, Індійський океан, північну частину Тихого океану та південну частину Тихого океану», — розповіли автори дослідження журналу PLOS Biology.
«У Саргасовому морі північної Атлантики нейстонова екосистема є місцем живлення, розплідника та середовища існування. Подібно до Саргасового моря, наші результати свідчать про те, що центральна NPGP має високу поверхневу щільність життя порівняно з навколишніми водами, але все ще багато чого невідомого про екологію цих організмів. Дослідження харчових мереж та історії життя видів нейстону дозволять нам краще зрозуміти їхні часові цикли та зв’язок».