Команда океанографів з Інституту океанографії Скріппса, працюючи з колегою з Національного університету Чангнам та ще одним із Гавайського університету, нанесла на карту 19 000 раніше невідомих підводних вулканів у світовому океані, використовуючи дані радарних супутників. У своїй статті, опублікованій в журналі Earth and Space Science, група описує, як вони використовували дані радіолокаційних супутників для вимірювання насипу морської води, щоб знайти та нанести на карту підводні вулкани, і пояснює, чому це важливо зробити.
Дно океану, як і суша, має різноманітний рельєф. І, як і у випадку з сушею, особливостями, які справді виділяються, є гори — в океані їх називають підводними горами. Як і на суші, вони можуть бути створені тектонічними плитами, що штовхають одна одну, або виверженням вулканів. Наразі лише одна чверть морського дна нанесена на карту, а це означає, що ніхто не знає, скільки існує підводних гір і де вони можуть бути. Це може бути проблемою для підводних човнів — двічі підводні човни США стикалися з підводними горами, піддаючи такі транспортні засоби та їхній екіпаж ризику. Але не знати, де розташовані підводні гори, становить ще одну проблему. Це заважає океанографам створювати моделі, що відображають потік океанської води по всьому світу.
У цій новій спробі дослідницька група поставила перед собою завдання виявити та нанести на карту якомога більше підводних гір, і для цього вони використали дані радіолокаційних супутників. Звичайно, такі супутники фактично не можуть бачити підводні гори, натомість вони вимірюють висоту поверхні моря, яка змінюється через зміни сили тяжіння, пов’язаної з рельєфом морського дна; ефект, відомий як морський насип. При цьому вони знайшли 19 000 раніше невідомих підводних гір.
У своїй роботі команда зазначає, що інші важливі причини для картографування дна океану включають такі речі, як допомога у видобутку корисних копалин на морському дні — підводні гори містять величезну кількість рідкоземельних мінералів. Більш повні карти підводних гір також допоможуть геологам краще картографувати тектонічні плити та геомагнітне поле планети. Крім того, деякі підводні гори є місцем проживання великої кількості морських мешканців.
Але найголовніше, що вони дуже сильно впливають на глибоководний океанський потік. Коли течії впадають у підводні гори, вони штовхаються вгору, несучи з собою холоднішу воду, і змішуються невідомими шляхами. Картування таких течій стало більш важливим, оскільки океани поглинають більше тепла та вуглекислого газу з атмосфери та талої прісної води через постійні зміни клімату.