Виверження вулкана Тонга призвело до порушення супутникового зв’язку

Міжнародна команда вчених виявила, що виверження вулкана Тонга призвело до порушення супутникового зв’язку внаслідок утворення екваторіального плазмового міхура (EPB). Висновки дослідження опубліковані у журналі Scientific Reports.

Автори використовували супутникові та наземні дані спостережень за іоносферою (де атоми іонізуються сонячним випромінюванням, створюючи позитивно заряджені іони). Також на висоті від 150 до 800 кілометрів від поверхні знаходиться F-область, де знаходиться найбільша концентрація іонізованих частинок. Ця область дозволяє радіозв’язку відбивати і заломлювати хвилі, поширюючи зв’язок великі відстані. Однак різні перешкоди, наприклад, рух плазми, електричні поля та нейтральні вітри можуть викликати локальні зміни щільності плазми. Далі ця ділянка може зростати і перетворитися на міхурову структуру EPB, яка утримує радіохвилі та погіршує роботу GPS.

Раніше передбачалося, що ці бульбашки можуть бути спровоковані подіями на Землі, такими як вулканічна активність. Довести це вдалося за допомогою даних, отриманих у процесі виверження підводного вулкана Тонга, яке стало найбільшим подібним до історії. Використавши супутники Arase та Himawari-8, вчені зафіксували нерівномірну структуру екваторіального плазмового міхура, яка виникла після зміни тиску, спровокованого виверженням вулкана.

Крім того, дослідники виявили ще кілька цікавих відкриттів. По-перше, вони показали, що коливання іоносфери починаються на кілька хвилин або годин раніше, ніж хвилі атмосферного тиску, відповідальні за утворення EPB. Хоча попередні уявлення говорили, що збудження в іоносфері відбуваються лише після виверження. По-друге, екваторіальний плазмовий міхур виявився набагато більшим, ніж прогнозували моделі, досягнувши космосу.