Вічна мерзлота може зникнути до 2100 року

Більшість приповерхневої мерзлоти Землі може зникнути до 2100 року, дійшла висновку міжнародна група вчених, порівнявши поточні кліматичні тенденції з кліматом планети 3 мільйони років тому. Команда виявила, що кількість приповерхневої вічної мерзлоти може зменшитися на 93% порівняно з доіндустріальним періодом з 1850 по 1900 рік. Це відповідно до найбільш екстремального сценарію потепління в останньому звіті Міжурядової групи експертів зі зміни клімату.

До 2100 року приповерхнева вічна мерзлота Землі у верхніх 10-13 футах шару ґрунту може існувати лише на східносибірських нагір’ях, у Канадському Арктичному архіпелазі та на півночі Гренландії —, так само як це було в теплий період середини пліоцену. Дослідження, опубліковане 28 серпня в Proceedings of the National Academy of Sciences, проводилося під керівництвом Дунлінь Го з Китайської академії наук і Нанкінського університету інформаційних наук і технологій. У дослідженні брали участь вчені зі США, Росії, Великої Британії, Німеччини, Японії, Канади, Нідерландів, Франції та Швеції.

«Наше дослідження вказує на різко меншу площу приповерхневої вічної мерзлоти в геологічному минулому в кліматичних умовах, аналогічних тим, які очікуються, якщо глобальне потепління продовжуватиметься», — пишуть автори. Серед співавторів — почесний професор Володимир Романовський з Геофізичного інституту Фербенкс Університету Аляски. Романовський є провідним науковцем у дослідженні вічної мерзлоти.

«Втрата такої кількості приповерхневої вічної мерзлоти протягом наступних 77 років матиме широкі наслідки для засобів існування та інфраструктури людей, для глобального вуглецевого циклу та для поверхневої та підповерхневої гідрології», — сказав Романовський. «Це дослідження ще один сигнал тривоги щодо того, що відбувається з кліматом Землі».

Моделювання клімату теплого періоду середини пліоцену подібне до прогнозу клімату на кінець цього століття в рамках шляху розвитку на викопному паливі в останньому звіті IPCC. Цей шлях є найпохмурішим із п’яти, представлених для майбутнього суспільства.

Моделювання для теплого періоду середини пліоцену та прогнози поширення вічної мерзлоти у 2100 році зосереджені лише на приповерхневій вічній мерзлоті, яка менш стійка до потепління клімату, ніж глибока вічна мерзлота. Десять комп’ютерних моделей прогнозують, що Земля втратить приблизно 77% своєї приповерхневої вічної мерзлоти до 2100 року, порівняно з 1995–2014 роками, відповідно до шляху розробки IPCC на викопному паливі, якщо температура повітря на поверхні підвищиться на 13,5° за Фаренгейтом.

Автори статті вирішили порівняти прогнозоване майбутнє Землі з теплим періодом середини пліоцену, який стався приблизно 3 мільйони років тому, оскільки це останній період стійкого глобального потепління в геологічній історії планети.

Вчені мають мало прямої інформації про вічну мерзлоту Північної півкулі протягом теплого періоду середини пліоцену. Щоб подолати це, вони проаналізували інші фактори, такі як склад рослинності та особливості ґрунту, щоб реконструювати записи температури повітря на поверхні. З цих проксі-доказів вони спрогнозували поширення вічної мерзлоти в середині пліоценового теплого періоду.

Використовуючи комп’ютерне моделювання, вони визначили, що глобальна середньорічна температура поверхні в той час була на 5–6° за Фаренгейтом вищою, ніж у доіндустріальний період. Він також показав, що в арктичних регіонах температура була майже на 13° вище. Відсутність вічної мерзлоти також підтверджується записами морських викопних відкладень на північному заході Аляски, йдеться в документі.

Автори додають, що змодельовані зимові та літні температури та змінні опадів, які, ймовірно, мають найсильніший вплив на стабільність вічної мерзлоти, виявилися схожими для середини пліоцену та 2100 і 2200 років. Автори пишуть, що дослідження розподілу вічної мерзлоти теплого періоду середини пліоцену та пов’язаних із цим факторів клімату «може покращити наше розуміння масштабів, динаміки та невизначеності втрати вічної мерзлоти в теплішому майбутньому кліматі».

«Ґрунтуючись на наших висновках, майбутнє приповерхневої вічної мерзлоти Північної півкулі виглядає похмурим», — пишуть автори. «Постійне потепління клімату та пов’язана з ним деградація приповерхневої вічної мерзлоти може спричинити зміни в навколишньому середовищі та умовах навколишнього середовища, яких люди ще не зазнали, що означає обов’язковість подальшого підкреслення важливості деградації вічної мерзлоти». Джерело