Сучасна людина є результатом не лише власної еволюції, а й численних контактів із іншими давніми представниками роду Homo. Найвідомішими прикладами такого змішування є неандертальці та денисівці, фрагменти ДНК яких досі присутні у геномі сучасних людей. Проте нове дослідження американських генетиків свідчить, що в нашій спадковості приховані сліди щонайменше двох ще неідентифікованих «примарних» видів.
Дослідники з Каліфорнійського університету в Берклі розробили новий метод аналізу геному під назвою TRACE (TRacking Archaic Contributions via ARG Estimation). Його метою було знайти ділянки ДНК, які не походять ні від неандертальців, ні від денисівців, але несуть ознаки дуже давнього походження.
Давніша спадщина, ніж вважалося
Аналіз показав, що один із загадкових генетичних внесків відокремився від лінії, яка згодом дала початок сучасним людям і неандертальцям, приблизно мільйон років тому. Ймовірно, ці гени потрапили до предків Homo sapiens близько 300 тисяч років тому через міжвидове схрещування.
Найцікавіше те, що цей внесок виявили у всіх сучасних людських популяціях, а не лише в африканських, як припускали раніше. Це означає, що подія змішування відбулася ще до виходу сучасних людей з Африки.
Не один, а кілька невідомих родичів
TRACE також виявив ознаки кількох окремих хвиль генетичного змішування з дуже давніми гомінінами. Особливо давні сліди знайдено у денисівській спадщині населення Океанії, що свідчить про ще складнішу історію взаємодії між різними людськими лініями.
Загалом близько 2% геному сучасної людини може походити від архаїчних гомінінів. Частину цього внеску вчені поки не можуть пов’язати з жодним відомим видом.
Хто були ці «примарні» люди?
Серед можливих кандидатів дослідники називають Homo erectus або Homo heidelbergensis. Водночас не виключено, що йдеться про види, які ще не знайдені у викопному стані або поки не розпізнаються за генетичними даними.
Поки що наука не може точно сказати, де саме і за яких обставин відбулося це змішування. Але нові методи аналізу та майбутні давні геноми з Африки й Азії можуть допомогти відновити цю приховану частину людської історії.
Вчені припускають, що «примарні» гени могли вплинути на імунітет, обмін речовин та інші важливі риси, хоча їхня роль ще не з’ясована.
Дослідження, опубліковане в журналі Science, нагадує: еволюція людини була не прямою лінією, а радше складною мережею зустрічей, змішувань і зниклих родичів, сліди яких досі зберігаються у кожній клітині нашого тіла.