Археологи отримали одні з найпереконливіших доказів того, що неандертальці не лише виживали у суворих умовах льодовикової Європи, а й були здатні полювати на одних із найбільших наземних тварин того часу. Йдеться про знахідку в німецькому регіоні Лерінген, де ще у 1948 році було виявлено скелет гігантського слона та дерев’яний спис між його ребрами. Тоді це відкриття викликало багаторічні суперечки: чи був це справжній доказ полювання, чи лише випадковий збіг обставин.
Сучасний аналіз, проведений дослідниками з University of Göttingen та Lower Saxony State Office for Heritage, дав нові відповіді. Вчені детально дослідили кістки і виявили численні сліди порізів на ребрах і хребцях. Їхнє розташування свідчить про цілеспрямоване розбирання туші — неандертальці розкривали грудну клітку, щоб дістатися до внутрішніх органів. Це вже не виглядає як випадкове пошкодження або падальництво, а як чітко організований процес обробки здобичі.
Особливу увагу привертає сама жертва — прямобивневий слон, один із найбільших ссавців, які коли-небудь мешкали в Європі. За оцінками, дорослий самець міг досягати значних розмірів і забезпечити до 3,5 тонни м’яса, жиру та органів. Таке полювання вимагало не лише сили, а й ретельного планування, координації дій і знання поведінки тварин.
Додаткові знахідки на місці розкопок свідчать, що Лерінген був своєрідним центром активності. Це була територія біля давнього озера, де археологи виявили залишки рослин і близько двох тисяч кісток від 16 видів тварин — від риб і птахів до великих ссавців. Серед них — тур, на кістках якого також зафіксовані сліди обробки.
Крім м’яса, неандертальці використовували й інші ресурси. На кістках бурого ведмедя знайдено сліди ударів, що вказує на добування кісткового мозку, а на рештках бобрів — ознаки обробки шкіри. Це свідчить про комплексний підхід до використання здобичі: їжа, матеріали для одягу та інструментів.
Такі дані змінюють традиційне уявлення про неандертальців. Раніше їх часто вважали менш розвиненими та більш примітивними порівняно з сучасною людиною. Однак полювання на гігантських тварин і систематичне використання ресурсів доводять протилежне. Вони мали складні соціальні навички, вміли планувати дії та ефективно співпрацювати.
Дослідження також показує, що неандертальці активно використовували навколишнє середовище. Окрім полювання, вони, ймовірно, споживали рибу, молюсків і рослини, що робить їхню дієту більш різноманітною, ніж вважалося раніше.
Таким чином, знахідка в Лерінгені — це не просто історія про одного слона і спис. Це унікальне «фото» життя неандертальців у моменті, коли вони демонструють свої найскладніші навички: колективне полювання, обробку великої здобичі та ефективне використання ресурсів. І ця картина чітко показує — неандертальці були значно більш розвиненими, ніж ми звикли думати. Дослідження опубліковане в журналі Scientific Reports.