Виявляється, коли ми слухаємо мову, наш мозок працює набагато схожіше на сучасний штучний інтелект, ніж вважалося раніше. Нове наукове дослідження показало: процес розуміння усного мовлення в людському мозку відбувається поетапно — майже так само, як це роблять просунуті мовні моделі на кшталт GPT.
Мозок і ШІ думають «схожими кроками»
Дослідження, опубліковане в журналі Nature Communications, провела міжнародна команда науковців під керівництвом нейробіолога Аріеля Голдштейна з Єврейського університету в Єрусалимі. У проєкті також брали участь дослідники з Google Research та Принстонського університету.
Під час експерименту вчені записували активність мозку людей, які протягом пів години слухали розмовний подкаст. Для цього використовували високоточний метод — електрокортикографію, що дозволяє фіксувати сигнали безпосередньо з поверхні мозку.
Коли дослідники порівняли ці сигнали з роботою великих мовних моделей штучного інтелекту, результат виявився несподіваним: часові етапи активації мозку майже точно відповідали «шарам» обробки інформації в AI-системах.
Як мозок поступово створює сенс
Наш мозок не розуміє сказане миттєво. Кожне слово проходить низку внутрішніх стадій обробки. Спочатку — базові звукові та словесні ознаки, а згодом — контекст, емоційне забарвлення і загальний зміст фрази.
Саме так працюють і сучасні мовні моделі: їхні початкові шари аналізують форму слів, а глибші — вибудовують сенс у ширшому контексті. У мозку людини подібна послідовність особливо чітко проявлялася в зоні Брока — ключовій ділянці, пов’язаній із мовленням і розумінням мови.
«Найбільше нас здивувало те, наскільки точно часовий розвиток розуміння в мозку збігається з внутрішніми перетвореннями в мовних моделях, — пояснює Голдштейн. — Хоча мозок і штучний інтелект влаштовані зовсім по-різному, вони ніби сходяться в одному принципі: крок за кроком будують значення».
Чому це відкриття важливе
Протягом десятиліть вважалося, що мовлення в мозку ґрунтується на жорстких правилах, символах і чітко визначених мовних одиницях — звуках, морфемах, словах. Однак нові дані ставлять це під сумнів.
Дослідники з’ясували, що традиційні мовні елементи не так добре пояснюють реальну активність мозку, як контекстні уявлення, які формують мовні моделі ШІ. Іншими словами, мозок, імовірно, менше «рахує правила» і більше спирається на загальний сенс і контекст.
Це відкриття змінює уявлення не лише про штучний інтелект, а й про саму природу людського мислення. ШІ з інструмента для генерації текстів поступово перетворюється на модель, яка допомагає зрозуміти, як ми самі думаємо й розуміємо світ.
Дані відкриті для всіх
Щоб прискорити подальші дослідження, команда оприлюднила повний набір нейронних записів разом із мовними характеристиками. Це дає змогу вченим по всьому світу перевіряти різні теорії, порівнювати моделі та створювати алгоритми, які ще ближче відображатимуть роботу людського мозку.
У підсумку дослідження показує: шлях до розуміння мови — як у людей, так і в машин — може бути набагато універсальнішим, ніж ми думали. І, можливо, саме на перетині нейробіології та штучного інтелекту криється ключ до розгадки того, як народжується сенс.