Довгий час вважалося, що уяву — здатність вигадувати неіснуючі ситуації та гратися з ними в думках — має лише людина. Саме вона нібито відділяє нас від тварин, дозволяючи створювати історії, грати у вигадані ігри та будувати складні плани. Проте нове дослідження показало: ця межа може бути значно менш чіткою, ніж вважалося раніше.
Група науковців із Johns Hopkins University провела серію експериментів із бонобо на ім’я Kanzi. Результати дослідження, опубліковані в журналі Science, свідчать, що людиноподібні мавпи можуть використовувати уяву під час ігрових ситуацій.
Як перевіряли уяву у мавпи
Експерименти проводили у дослідницькому центрі Ape Initiative у штаті Айова. Канзі — 43-річний самець бонобо — давно відомий ученим завдяки здатності спілкуватися з людьми. Він розуміє усну мову та користується лексиграмами — спеціальними символами, які допомагають йому відповідати на запитання.
Дослідники вирішили перевірити, чи може він стежити за уявними предметами під час гри. Для цього вони створили завдання, схожі на дитячу гру в «чаювання».
На столі стояли порожні чашки, глечики та банки. Експериментатор робив вигляд, що наливає в них сік або кладе виноград, хоча насправді всередині нічого не було. Після цього Канзі ставили запитання — наприклад, у якій чашці «залишився» уявний сік. У більшості випадків бонобо правильно вказував потрібну посудину, навіть якщо чашки міняли місцями.
Вміння тримати дві реальності одночасно
Ключовою для таких завдань є когнітивна навичка, яку вчені називають вторинною репрезентацією. Вона дозволяє мозку одночасно тримати дві ідеї:
- реальну ситуацію (наприклад, чашки на столі порожні);
- уявну (в одній із них «є» сік).
Людські діти опановують цю здатність досить рано, коли граються у вигадані ігри. Саме вона допомагає планувати майбутнє, розуміти інших людей та уявляти можливі події. Раніше багато дослідників сумнівалися, що тварини здатні мислити таким чином.
Як ученим вдалося виключити випадковість
Щоб переконатися, що успіх Канзі не пояснюється випадковістю чи звичкою, експеримент був ретельно продуманий.
- Жодних винагород за правильні відповіді не давали, тому бонобо не міг просто вгадувати заради їжі.
- Візуальних підказок не було: всі чашки залишалися прозорими й порожніми.
- Дослідники також перевірили, чи розрізняє Канзі реальні та уявні предмети. Коли в одній чашці був справжній сік, а в іншій — лише «уявний», мавпа майже завжди обирала справжній.
Це показало, що бонобо розуміє різницю між вигаданим і реальним.
Що це означає для еволюції
За словами провідної авторки дослідження Amalia P. M. Bastos, результати виявилися дуже вражаючими: вони свідчать, що мавпи можуть уявляти речі, яких немає перед ними.
Її колега Christopher Krupenye зазначає, що це може змінити наше розуміння людської унікальності. Якщо здатність до уяви справді притаманна людиноподібним мавпам, то її коріння може сягати спільного предка людей і мавп, який жив приблизно 6–9 мільйонів років тому.
Водночас дослідники наголошують: Канзі багато років спілкувався з людьми та навчався мови символів. Тому важливо перевірити, чи демонструватимуть подібні здібності мавпи без такого досвіду.
Чому це важливо
Уява відіграє важливу роль у емпатії, плануванні та соціальній поведінці. Якщо людиноподібні мавпи також мають ці когнітивні здібності, це означає, що їхній внутрішній світ може бути значно складнішим, ніж ми думали.
На думку вчених, такі відкриття повинні змусити людей уважніше ставитися до наших найближчих родичів у тваринному світі та докладати більше зусиль для їхнього збереження. Дослідження опубліковане в журналі.