Мікропластик давно перестав бути лише проблемою океанів — тепер він активно циркулює в атмосфері по всій планеті, і нові дані змінюють уявлення про його справжні джерела. Невидимі для ока частинки пластику сьогодні можна знайти майже всюди: у повітрі великих міст, над сільськогосподарськими районами, на гірських вершинах і навіть у віддалених регіонах, де людська діяльність здається мінімальною. Вони подорожують на тисячі кілометрів, піднімаються в атмосферу, переносяться вітрами та знову осідають на ґрунти й у водойми.
Дослідники дедалі більше занепокоєні тим, що мікропластик у повітрі — це не лише екологічна, а й потенційна проблема здоров’я. Через свій надзвичайно малий розмір ці частинки легко потрапляють у дихальні шляхи людини. Ранні дослідження вже вказують, що вони можуть подразнювати легеневу тканину або переносити токсичні хімічні сполуки. Потрапляючи в довкілля, мікропластик також накопичується в ґрунтах і водних системах, посилюючи загальне пластикове забруднення планети.
Нове дослідження команди з Департаменту метеорології та геофізики Віденського університету дозволило краще зрозуміти, звідки саме ці частинки потрапляють в атмосферу. Вчені проаналізували глобальні вимірювання та комп’ютерні моделі поширення частинок і дійшли несподіваного висновку: наземні джерела викидають у повітря більш ніж у 20 разів більше мікропластику, ніж океани. Результати роботи були опубліковані в журналі Nature.
Джерела мікропластику та невизначеності оцінок
Науковці вже знають, що мікропластик присутній у повітрі навіть у найвіддаленіших регіонах планети. Його утворюють як прямі джерела — наприклад, зношування автомобільних шин або синтетичних тканин — так і вторинні: забруднені поверхні суші та океану, які знову вивільняють частинки в атмосферу.
Однак загальний масштаб таких викидів і внесок різних джерел довгий час залишалися невизначеними. Раніші роботи часто припускали, що основним джерелом є океан, але це припущення не мало достатнього підтвердження.
Моделювання поширення мікропластику
У новому дослідженні Іоанна Євангелу, Сільвія Буччі та Андреас Штоль зібрали 2 782 вимірювання концентрації мікропластику в атмосфері з різних регіонів світу. Потім ці дані порівняли з результатами моделей перенесення частинок, які базувалися на трьох різних попередніх оцінках викидів.
Порівняння виявило суттєву невідповідність: моделі значно переоцінювали кількість мікропластику в повітрі та його осідання на поверхню Землі — іноді на кілька порядків величини як над сушею, так і над океаном. Саме ця розбіжність дозволила дослідникам скоригувати початкові оцінки викидів окремо для суші та океану.
Суша проти океану
Оновлені розрахунки показали, що викиди з наземних джерел раніше суттєво завищувалися і потребують значного зменшення, щоб відповідати реальним вимірюванням. Океанічні викиди також були переоцінені, хоча корекція тут виявилася менш різкою.
Як пояснив Андреас Штоль, результати дослідження показали чітку різницю між джерелами: “Оновлені оцінки вказують, що з суші в атмосферу потрапляє більш ніж у 20 разів більше мікропластикових частинок, ніж з океану”.
Водночас перша авторка дослідження Іоанна Євангелу зазначає важливий нюанс: попри більшу кількість частинок із суші, маса мікропластику над океаном може бути вищою через більший середній розмір морських частинок.
Невирішені питання і подальші дослідження
Робота віденських учених стала важливим кроком до точнішого розуміння глобального циклу мікропластику, але багато питань залишаються відкритими. Дослідники наголошують, що даних усе ще недостатньо, а невизначеності значні.
За словами Андреаса Штоля, необхідні нові вимірювання, які допоможуть точніше визначити внесок різних джерел, зокрема транспорту та промисловості. Крім того, важливо краще зрозуміти розподіл частинок за розмірами, адже саме від цього залежить оцінка загального обсягу пластикового забруднення в атмосфері.
Таким чином, хоча наука вже наблизилася до розуміння того, звідки береться мікропластик у повітрі, повна картина його глобального циклу все ще формується — і залишається однією з ключових екологічних загадок сучасності.