Італія давно асоціюється з довгим і активним життям. Саме тут зафіксована одна з найбільших часток людей, які доживають до 100 років і більше. Дієта, клімат, стиль життя — усе це зазвичай називають ключовими чинниками довголіття. Проте нове наукове дослідження показує: головна причина може ховатися набагато глибше — у нашій ДНК та подіях, що відбулися тисячі років тому.
Сліди льодовикової доби в сучасних генах
Дослідження, опубліковане в журналі GeroScience, зосередилося на генетичному походженні італійських довгожителів. Вчені проаналізували ДНК 333 італійців віком 100 років і старше та порівняли її зі 103 давніми геномами людей, які мешкали в Європі ще в доісторичні часи.
Результат виявився несподівано чітким. Усі ці сучасні довгожителі мають виразний генетичний зв’язок із так званими західними мисливцями-збирачами — першими мешканцями Європи після завершення льодовикового періоду. Саме ці групи людей вижили в надзвичайно суворих умовах і змогли адаптуватися до радикальних змін клімату.
Генетична перевага, що працює й сьогодні
Науковці дійшли висновку: чим більша частка ДНК західних мисливців-збирачів у геномі людини, тим вищі її шанси дожити до ста років. За оцінками дослідників, навіть невелике зростання такої спадковості підвищує ймовірність стати довгожителем майже на 38%. Причому цей ефект особливо помітний серед жінок.
Йдеться не про конкретну місцевість проживання чи соціальний статус, а про біологічні механізми, які сформувалися ще на етапі виходу людства з льодовикової доби. Тоді виживали лише ті, чий організм був здатний ефективно справлятися зі стресом, холодом, нестачею їжі та хворобами.
Не лише паста і сир
Популярний жарт про те, що італійці живуть довго завдяки пасті, сиру та оливковій олії, виявився лише частиною правди. Хоча спосіб життя й справді відіграє роль, нові дані свідчать: основа довголіття закладена в генах.
Дослідники з’ясували, що справа не у походженні як такому, а в еволюційних «налаштуваннях» організму. Давні європейці були змушені розвинути потужні захисні системи, ефективніші механізми обміну енергії та кращу здатність до відновлення. Ці якості збереглися і передалися наступним поколінням.
Сила, народжена труднощами
Історія італійських довгожителів — це наукове підтвердження старої ідеї: труднощі можуть зробити сильнішими не лише окремих людей, а й цілі покоління. Льодовиковий період, який здається далеким і майже абстрактним, залишив цілком відчутний слід у ДНК сучасних людей.
Сьогодні ці давні адаптації допомагають деяким з нас жити довше, зберігати здоров’я і активність навіть у глибокій старості. І хоча ми не можемо змінити свою генетику, розуміння її ролі відкриває нові можливості для медицини та досліджень старіння.
Повний текст дослідження доступний у журналі GeroScience.