Міжнародна група археологів під керівництвом Ангуса Грема з університету Упсальського встановила період виникнення стародавнього храмового комплексу в Карнаці. Результати дослідження опубліковані у журналі Antiquity у жовтні 2025 року.
Фахівці пробурили на території комплексу 61 свердловину, деякі з них сягали глибини понад 11 метрів. У вилучених зразках ґрунту було виявлено десятки тисяч керамічних фрагментів. Матеріал аналізували пошарово через кожні 10 сантиметрів, що дозволило скласти докладну хронологічну карту місцевості.
Аналіз показав, що до 2520 до нашої ери територія була непридатна для постійного проживання через розливи Нілу. Перші ознаки людської діяльності відносяться до періоду 2305-1980 років до н.е., коли водний режим стабілізувався. Храм був побудований на природній річковій терасі, оточеній каналами Нілу.
Геологічне дослідження виявило структуру, що складається з піщаних шарів та мулистих відкладень. Східний канал виявився більшим за західний, який раніше вважався основним. Виявлено сліди штучної зміни русла річки: стародавні єгиптяни засипали канали піском із пустелі, щоб розширити будівельні майданчики.
Комплекс площею 30 гектарів присвячений богу Амон-Ра. Команда отримала дозвіл на розширення досліджень на всій території Луксорської заплави.
