Археологи, ймовірно, наблизилися до розгадки однієї з найбільших таємниць ісламської археології — місця розташування легендарного палацового міста Мадінат аль-Захіра, яке понад тисячу років вважалося втраченим.
Загублена столиця, що зникла з мапи
Мадінат аль-Захіра була збудована наприкінці Х століття за наказом могутнього правителя Альманзора — фактичного керівника мусульманської держави Аль-Андалус на Піренейському півострові. За свідченнями хронік, це місто вражало сучасників розкішшю: палаци з елементами ісламської, римської та вестготської архітектури, сади з продуманою системою зрошення та навіть басейни з ртуттю, що створювали дивовижні світлові ефекти.
Однак у 1010 році, під час кривавої громадянської війни, місто було розграбоване й зруйноване. Відтоді його точне місце розташування залишалося предметом суперечок і гіпотез.
Сліди під землею: що показав LiDAR
Нове дослідження, представлене науковцем Антоніо Монтерросо Чекою з Університету Кордови та опубліковане в журналі Meridies, може змінити уявлення про долю міста. Вчений використав технологію LiDAR — лазерне сканування рельєфу, яке дозволяє «заглянути» під рослинний покрив і побачити приховані структури.
Під час трьох окремих обстежень у передгір’ях Пендолільяс на схід від Кордови дослідник зафіксував аномалії рельєфу, які важко пояснити природними процесами. Йдеться про сліди масштабної забудови на площі близько 120 гектарів — достатньої для столиці з адміністративними й палацовими комплексами.
Планування, гідне халіфа
За результатами аналізу, під землею можуть приховуватися терасовані платформи та прямокутні споруди, розміщені за частково ортогональною сіткою. Така структура дуже нагадує планування Мадінат аль-Захра — іншого палацового міста неподалік Кордови, яке нині має статус об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО.
Подібність не випадкова: обидва міста створювалися як символи влади та величі, покликані вразити союзників і залякати ворогів.
Місце, пов’язане з владою століттями
Аргументи Чеки підкріплює й історичний контекст. У пізніші століття ці пагорби залишалися пов’язаними з королівською владою. У XV столітті територію використовували як королівські угіддя, а за правління Філіпа II тут діяли державні кінні заводи.
Така безперервна «присутність влади» може свідчити, що місце здавна вважалося особливим — і, можливо, зберігало пам’ять про зниклу столицю.
Чи настав час для розкопок?
Поки що всі докази базуються на дистанційному аналізі. Наступний крок — археологічні розкопки, які могли б остаточно підтвердити або спростувати гіпотезу. Якщо вона виявиться правильною, світ отримає одне з найважливіших відкриттів у дослідженні середньовічного ісламського світу.
Мадінат аль-Захіра може вийти з тіні історії — і повернути собі місце серед великих міст минулого.