Динозаври-дитинчата з Арктики змінюють уявлення про життя доісторичних гігантів
Крихітні скам’янілості дитинчат динозаврів, деякі з яких не більші за ніготь, змусили вчених по-новому поглянути на життя динозаврів у далекій півночі. Знахідки свідчать, що близько 70 мільйонів років тому окремі види динозаврів не просто навідувалися до Арктики, а жили там постійно, гніздилися і переживали зими з багатомісячною темрявою та морозами.
Це відкриття кидає виклик старій гіпотезі, згідно з якою динозаври нібито мігрували на південь, рятуючись від суворих арктичних зим. Схоже, реальність була значно складнішою.
Знахідка на краю світу
Скам’янілості знайшли у формації Принс-Крік на півночі Аляски — важкодоступному регіоні з вічною мерзлотою та крутими скелями. Команду очолював Патрік Друкенміллер з Музею Півночі при Університеті Аляски. Вчені виявили мікроскопічні кістки й зуби завдовжки лише 1–2 міліметри, які належать щонайменше семи видам динозаврів.
Серед них — як травоїдні гадрозаври, так і хижаки з родини тиранозаврів, а також дрібніші групи, зокрема орнітоподи та дейноніхозаври. Але головне — це були не дорослі особини.
Динозаври, які так і не встигли вирости
Аналіз показав, що рештки належать ембріонам або новонародженим динозаврам, які загинули ще в яйці або одразу після вилуплення. Така знахідка має серйозні наслідки: вона майже прямо вказує на те, що динозаври відкладали яйця і вирощували потомство прямо в Арктиці, а не прилітали чи приходили туди сезонно.
«Саме це мене найбільше вразило», — зазначає палеонтолог Стівен Брусатт з Единбурзького університету. — «Великі й малі, хижаки й травоїдні — вони утворювали повноцінні спільноти, здатні виживати в екстремальних зимових умовах».
Чому міграція не сходиться з фактами
Теорія міграції починає розсипатися, коли вчені звернули увагу на просту логіку. Щоб покинути цей регіон і повернутися назад, динозаврам довелося б долати понад 3 тисячі кілометрів.
При цьому інкубація яєць тривала понад п’ять місяців. Якщо яйця відкладали навесні, то малята з’являлися на світ саме на початку арктичної зими. За таких умов будь-яка спроба далекої міграції була б смертельно небезпечною.
«З огляду на довгий період розвитку яєць, малі розміри дитинчат і коротке арктичне літо, ймовірність міграції виглядає вкрай низькою», — пояснює співавтор дослідження, палеобіолог Грегорі Еріксон з Університету штату Флорида.
Арктика була іншою, але не легкою
Звісно, Арктика крейдового періоду не була такою крижаною, як сьогодні. Скам’янілі стовбури дерев свідчать, що тут існували ліси, чітка зміна сезонів і різноманітна рослинність. Проте зими все одно означали тривалу темряву, холод і нестачу їжі.
Ба більше, через рух тектонічних плит Аляска тоді розташовувалася приблизно на 10 градусів північніше, ніж зараз, тобто умови були ще суворішими.
Що це означає для науки
Дослідження показує, що динозаври були набагато витривалішими й адаптивнішими, ніж вважалося раніше. Можливо, деякі з них мали теплокровні риси, або ж інші фізіологічні механізми, які дозволяли виживати в умовах полярної ночі.
Попри складні умови роботи — вченим доводиться діставатися до місця розкопок маленькими літаками та плисти крижаними річками — результати виправдовують зусилля. Арктика поступово відкриває одну з найбільш несподіваних сторінок історії динозаврів.