У північних районах Alaska науковці фіксують тривожну тенденцію: прибережний морський лід, відомий як «припаяний», формується пізніше, тане раніше і займає дедалі меншу площу. Дослідження, проведене вченими з University of Alaska Fairbanks, показало, що за останні 27 років сезон існування такого льоду значно скоротився.
Йдеться про особливий тип криги, яка не дрейфує, а залишається прикріпленою до берега. Саме вона має критичне значення для місцевих громад: люди використовують її як природні «дороги» для полювання та риболовлі, а також для пересування між віддаленими районами. Крім того, цей лід захищає узбережжя від сильних хвиль і допомагає стримувати ерозію.
Найбільші зміни зафіксовані в акваторіях Chukchi Sea та Beaufort Sea. У Чукотському морі тривалість льодового сезону скоротилася на 57 днів, а в морі Бофорта — на 39 днів. Основна причина — пізніше утворення криги восени, адже океан довше зберігає тепло навіть після зниження температури повітря.
Водночас у морі Бофорта, де раніше ситуація залишалася відносно стабільною, тепер також спостерігається зменшення площі льоду та його відступ від узбережжя. Якщо раніше крига сягала глибших ділянок моря, то тепер вона не поширюється так далеко, як раніше.
Вчені пояснюють ці зміни загальним потоншенням арктичного льоду. Тонша крига утворює менше масивних льодових гряд, які зазвичай «якорять» лід до морського дна і роблять його більш стабільним. Без таких природних опор лід стає менш стійким і швидше руйнується.
Ці процеси мають серйозні наслідки не лише для екосистеми, а й для людей. Скорочення льодового сезону означає більшу небезпеку для прибережних громад, адже узбережжя стає більш відкритим до штормів, а умови для полювання — менш передбачуваними.
Дослідники наголошують, що ситуація в Арктиці змінюється швидше, ніж очікувалося, і потребує подальшого вивчення. Адже саме такі, на перший погляд локальні зміни можуть мати глобальні наслідки для клімату та рівня Світового океану.