Морські вчені виявили масштабний давній кораловий риф на глибині понад 500 метрів у Неаполітанській затоці біля південної Італії. Це відкриття показує, що навіть добре досліджене узбережжя Середземного моря досі приховує глибокі екосистеми, які можуть змінити уявлення про будову та захист морського дна.
Риф розташований у каньйоні Доhrn — стрімкій підводній долині неподалік Неаполя. Тут коралові утворення підіймаються вздовж майже 80-метрової стіни. За даними відеозйомки, дослідники зафіксували корали шириною понад 1,8 метра. Уздовж стінки переважають колонії глибоководних видів, зокрема Desmophyllum pertusum і Madrepora oculata, які формують суцільні «полиці», а не поодинокі скупчення.
Такі масштаби свідчать, що каньйон може містити значно більш безперервне середовище існування, ніж вважалося раніше. Це, своєю чергою, впливає на підходи до майбутніх робіт із відновлення морських екосистем і вибору ділянок для захисту.
У глибинах, куди не доходить сонячне світло, живуть холодноводні корали. Вони не залежать від фотосинтезу, а отримують поживні речовини з течій. Стрімкі стіни каньйону сприяють тому, що вода рухається швидше, приносячи їжу та одночасно змиваючи осади, які могли б заважати росту коралів. Моделювання району показало, що саме круті схили та інтенсивні потоки створюють найкращі умови для формування таких рифів.
На самій рифовій поверхні спостерігається висока біорізноманітність: поряд із чорними коралами та одиночними видами тут мешкають губки, молюски та інші організми. Раніше дослідники також виявляли тут види Acesta excavata і Neopycnodonte zibrowii, які формують біоконструкції — структури, створені живими організмами протягом багатьох поколінь. За словами науковців, подібна багатство видів робить екосистему більш стійкою, але водночас складнішою для відновлення у разі пошкодження.
Цікаво, що вздовж стін каньйону збереглися й сліди давнього життя: раковини устриць і рештки коралів залишаються на тих самих місцях, де колись існували попередні покоління організмів. Деякі з цих знахідок датуються приблизно 5,5 тисячами років, що свідчить про довгу історію існування цієї екосистеми та її здатність переживати значні зміни навколишнього середовища.
Особливості каньйону Dоhrn — його форма та рух води — пояснюють, чому риф міг залишатися непоміченим. Стрімкі схили та розгалужена структура створюють численні ніші, де різні види можуть оселятися поруч. Потоки води сприяють тому, що личинки організмів знаходять тверді поверхні для прикріплення, що підтримує безперервність розвитку рифу.
Водночас ця екосистема зазнає впливу людської діяльності. Серед загроз — донне рибальство, а також сміття й загублені знаряддя лову, які фіксували під час досліджень. Оскільки глибоководні корали відновлюються дуже повільно, їх пошкодження може мати довготривалі наслідки.
Щоб протидіяти цим ризикам, науковці почали випробовувати методи відновлення, зокрема встановлення штучних конструкцій, які слугують основою для заселення новими організмами. Під час дослідницьких експедицій 2024 року такі «еко-рифи» розміщували на різних глибинах, щоб визначити, де умови найкраще сприяють появі молодих колоній. Роботи супроводжувалися серією роботизованих занурень, які допомогли оцінити стан встановлених структур.
Результати цих експериментів можуть визначити, де саме варто розміщувати майбутні об’єкти відновлення і які ділянки здатні відновитися природним шляхом. Паралельно риф інтегрується в європейські природоохоронні ініціативи, зокрема в межі мережі Natura 2000 в рамках проєкту LIFE DREAM, що поєднує наукові дослідження, правовий захист і управління ресурсами.
Попри всі відкриття, значна частина цієї екосистеми залишається невідомою. Вчені досі не знають, наскільки далеко простягається риф і якою є його повна структура. Подальші дослідження можуть показати, що це не окремий фрагмент, а частина значно ширшої системи, яка досі залишалася поза увагою.
Таким чином, відкриття коралового рифу в каньйоні Доhrn підкреслює, що навіть добре вивчені морські регіони можуть приховувати складні та давні екосистеми. Воно також демонструє важливість поєднання науки, технологій і природоохоронних програм для збереження глибоководного життя, яке формується протягом тисячоліть.