У Єгипті знайшли давнього примата, який може бути ключем до походження людей і людиноподібних мавп.
Відкриття нового виду давнього примата змушує науковців переглянути уявлення про те, де саме і як сформувалися предки сучасної людини та людиноподібних мавп. Йдеться про істоту, яка жила приблизно 18 мільйонів років тому і, ймовірно, стоїть дуже близько до еволюційної лінії, що згодом привела до появи людей.
У центрі дослідження — викопна нижня щелепа виду Masripithecus moghraensis, знайдена на півночі Єгипту, в регіоні Ваді-Могра. Це відкриття стало важливим, адже заповнює прогалину в еволюційній історії приматів, яка довгий час залишалася незрозумілою для науковців.
Згідно з сучасними уявленнями, еволюція людини почалася тоді, коли спільні предки людей і мавп — так звані гоміноїди — відокремилися від інших приматів приблизно 25 мільйонів років тому. Проте точний момент і місце появи перших «сучасних» гоміноїдів (тобто тих, що дали початок людині та великим мавпам) досі залишалися предметом дискусій.
Раніше більшість знахідок цього періоду походили зі Східної Африки. Однак нове відкриття, результати якого опубліковані в журналі Science, свідчить, що важливі еволюційні процеси могли відбуватися і в Північній Африці.
Попри те, що дослідникам вдалося знайти лише щелепу, вона виявилася надзвичайно інформативною. Її будова має унікальне поєднання рис: великі ікла та премоляри, а також округлі корінні зуби зі складною жувальною поверхнею. Це вказує на те, що тварина, ймовірно, харчувалася твердою рослинною їжею — горіхами, насінням і плодами.
Порівняльний аналіз показав, що цей вид знаходиться ближче до так званих «коронних» гоміноїдів (тобто сучасних людей і людиноподібних мавп), ніж інші відомі викопні примати того ж періоду. Це дозволяє припустити, що Masripithecus moghraensis може бути одним із останніх представників «примітивної» гілки, яка передувала появі сучасних форм.
Це відкриття має важливе значення не лише для уточнення еволюційного дерева, а й для розуміння географії походження людини. Воно натякає, що ключові етапи еволюції могли відбуватися не лише у Східній Африці, як вважалося раніше, а й у ширшому регіоні — включно з Північною Африкою та навіть Близьким Сходом.
Науковці також не виключають, що предки сучасних гоміноїдів могли мігрувати з Африки ще до формування «сучасної» гілки. Це відкриває нові напрями для пошуку викопних решток у регіонах, які раніше залишалися поза увагою дослідників.
Попри значущість знахідки, остаточні висновки робити ще рано. Для підтвердження гіпотези необхідні нові викопні рештки, які допоможуть точніше відтворити еволюційні зв’язки. Проте вже зараз зрозуміло: історія походження людини може бути значно складнішою і ширшою географічно, ніж ми звикли думати.