Дослідники виявили свідчення незвичайного процесу, здатного різко послаблювати розломи земної кори під час потужних землетрусів. Глина між поверхнями порід може перетворюватися на матеріал із властивостями рідини, майже не створюючи опору руху. Це потенційно дає змогу розлому зміщуватися на значні відстані та може пояснити механізми виникнення деяких руйнівних цунамі.
Команда під керівництвом професора Тецуро Хіроно з Осакського столичного університету дослідила породи на японському півострові Босо. Вони сформувалися в давньому морському середовищі приблизно 15 млн років тому. Усередині стародавнього розлому науковці знайшли хвилясті й викривлені шари, а також структури, схожі на вихори в рухомій рідині.
За допомогою методів гідродинаміки дослідники встановили, що ці утворення могли виникнути внаслідок так званої термічної пресуризації. Під час швидкого руху вздовж розлому тертя виділяє значну кількість тепла. Вода в мікроскопічних порожнинах порід нагрівається, через що зростає тиск і зменшується опір між поверхнями. У результаті глина може ставати майже такою ж текучою, як вода, діючи як динамічне мастило.
На думку Хіроно, таке різке послаблення розлому здатне спричинити масштабне зміщення морського дна й, відповідно, цунамі.
Цей механізм може допомогти пояснити характер деяких потужних землетрусів, зокрема катастрофи біля східного узбережжя Японії у 2011 році магнітудою 9,1. Тоді розрив тривав майже шість хвилин і спричинив значне переміщення океанічного дна. Однак знайдені давні породи не доводять, що саме такий процес відбувався під час землетрусу 2011 року.
Надалі вчені планують застосувати метод аналізу до сучасних розломів. Визначення змін в’язкості матеріалів уздовж них може допомогти точніше оцінювати можливі масштаби зміщення земної кори та пов’язані з ним ризики цунамі.