Дослідники створили мишей з органами, що містять людські клітини: несподіваний прорив у біомедицині

Дослідники виростили мишей з органами, які містять людські клітини, використавши зручний і несподіваний підхідвведення клітин безпосередньо в амніотичну рідину вагітних мишей.

У результаті було отримано мишенят із наявністю людських клітин у кишківнику, печінці та мозку. Однак науковці зазначають, що для практичного застосування методу необхідно значно підвищити частку людських клітин, які виживають і приживаються в органах.

Хімери людина–тварина: перспективи і виклики

Створення химер — організмів, які містять клітини людини та тварини — є перспективним, але складним напрямом біомедичних досліджень. Такий підхід дозволяє:

  • Вивчати розвиток людських тканин в умовах живого організму,
  • І, у довгостроковій перспективі, створювати органи для трансплантації.

Проривна методика: «грай змінами» клітин до ін’єкції

Нове дослідження було презентовано 12 червня на засіданні Міжнародного товариства дослідження стовбурових клітин (ISSCR) в Гонконгу. За словами Гідеки Масаки, науковця з Інституту науки Токіо, ця технологія може стати “грою, що змінює правила” для всієї галузі. Дані ще не пройшли рецензування. У традиційних експериментах людські плюрипотентні стовбурові клітини вводять в ембріони мишей або свиней у лабораторних умовах. Проте така методика має недоліки:

  • Більшість клітин не виживає,
  • Ті, що виживають, швидко зникають,
  • Плюрипотентні клітини можуть диференціюватися у будь-який тип тканини, і це важко контролювати.

Ідея: дозволь клітинам «дозріти» до введення

Сілін Шень, біоінженер з Техаського онкологічного центру ім. МД Андерсона, та Цян Хуанг з Інституту біомедичних інновацій Терасакі (Лос-Анджелес), вирішили змінити підхід.

Вони припустили, що клітини краще приживатимуться, якщо спочатку дозволити їм утворити органоїди — мініатюрні 3D-моделі органів людини в лабораторних умовах — і лише потім вводити їх в ембріони.

«Божевільний експеримент» — перший успіх

Дослідники виростили в чашці органоїди кишечника, печінки та мозку з перепрограмованих стовбурових клітин. Потім ці органоїди було введено у амніотичну рідину мишей на ранніх стадіях вагітності.

«Ми навіть не порушували стінку ембріона», — каже Шень.
«Це божевільний експеримент — я не очікував нічого».

Уже через кілька днів після ін’єкції людські клітини почали проникати в ембріони та розмножуватись, причому тільки в тих органах, до яких вони належали:

  • клітини з кишкових органоїдів — у кишечнику,
  • печінкові — у печінці,
  • мозкові — у корі головного мозку.

Результати

Через місяць після народження у близько 10% мишенят було виявлено людські клітини в кишечнику (близько 1% усіх клітин кишкової тканини).

«Деякі ділянки кишечника буквально утворені з людських органоїдів», — зазначає Шень.

Частка людських клітин у печінці та мозку була нижчою, а загальний рівень успішності — поки що низький. Проте Шень наголошує, що вже шукає способи його підвищення.

Чи функціонують людські клітини?

Так. Наприклад:

  • Печінкові клітини виробляли людський альбумін — ключовий білок печінки.
  • Людські клітини залишалися в організмі навіть через два місяці після народження, що свідчить про їх стабільність та приживання.

Перспективи

Це дослідження демонструє, що ін’єкція зрілих людських органоїдів у амніотичну рідину мишей — перспективна стратегія створення функціональних химер. Хоча технологія ще далека від клінічного застосування, вона відкриває нові можливості для:

  • вивчення розвитку людських тканин,
  • моделювання захворювань,
  • і, можливо, одного дня — створення органів для трансплантації.

Джерело: виступ на ISSCR 2024, коментарі дослідників, Nature News

Exit mobile version