Дослідники з університету Сіднея та Університету Аделаїди опублікували в журналі Earth and Planetary Science Letters результати роботи, що пояснює механізм виникнення еукаріотичних організмів. Команда під керівництвом Дітмара Мюллера створила комп’ютерну модель, яка відтворює рух тектонічних плит та континентальних околиць протягом 1,8 мільярда років.
Суперконтинент Нуна почав руйнуватися 1,46 мільярда років тому. Цей процес призвів до формування протяжних мілководних ділянок на континентальному шельфі. Модель показала зміни в циркуляції вуглецю між мантією Землі, океанами та атмосферою в цей період. Розлом континентальних мас супроводжувався зниженням інтенсивності вулканічної активності, що зменшило надходження вуглекислого газу атмосферу. Одночасно океанічна кора почала акумулювати більше вуглецю.
Дрібноводні морські зони помірних широт отримали стабільні геохімічні умови. Згідно з висновками співавтора Юрія Фаркаша, ці ділянки характеризувалися підвищеною концентрацією поживних речовин та кисню порівняно з глибоководними областями. Дані фактори створили середовище, придатне для розвитку перших еукаріотів – клітин зі складною внутрішньою структурою.
Період між 1,8 мільярда та 800 мільйонів років тому отримав назву «нудний мільярд» через відносну стабільність геологічних та кліматичних процесів. Нове дослідження показує, що саме в цей час сформувалися умови, необхідні для подальшої еволюції багатоклітинних організмів.