Науковці зробили відкриття, яке змінює уявлення про поширення онкологічних захворювань у дикій природі. У прісноводних сомів, що мешкають в озері Мемфремаґоґ на кордоні США та Канади, виявили заразний рак шкіри. Це перший підтверджений випадок трансмісивного раку у прісноводних риб.
Дослідження, опубліковане в журналі Nature, показало, що пухлина поводиться не як звичайне онкологічне захворювання. Її клітини фактично діють як паразит — вони переходять від однієї риби до іншої, продовжуючи жити та розмножуватися вже в новому організмі.
Таємничі чорні плями привернули увагу вчених
Перші ознаки дивної хвороби біологи помітили ще у 2012 році. На тілі бурих сомів дедалі частіше з’являлися великі чорні плями та нарости. Уже за два роки майже третина популяції риб в озері мала характерні ураження шкіри.
Спочатку дослідники припускали, що причиною є вірус, бактеріальна інфекція або забруднення водойми. Бурі соми часто використовуються як природний індикатор стану довкілля, тому така версія виглядала цілком логічною.
Проте лабораторні аналізи показали несподіваний результат — чорні плями виявилися меланомою, тобто злоякісною пухлиною шкіри.
ДНК пухлини розкрила справжню причину
Після повного секвенування геному дослідники порівняли здорові тканини риб із пухлинними клітинами. Виявилося, що всі пухлини мають майже однаковий генетичний код незалежно від того, у якій рибі вони знаходяться.
Це означає, що рак виник лише один раз, після чого його клітини почали передаватися між різними особинами, подібно до інфекції.
До цього часу науці було відомо лише три подібні випадки серед тварин. Найвідоміший із них — смертельно небезпечний рак морди тасманійських дияволів. Також заразні пухлини зустрічаються у собак і деяких двостулкових молюсків. Для риб та прісноводних тварин таке явище зафіксували вперше.
Як передається рак
Поки що механізм передачі остаточно не встановлений, однак дослідники мають кілька ймовірних пояснень.
Найчастіше захворювання зустрічається у дорослих риб під час нересту. У цей період соми збираються великими групами на мілководді та активно контактують між собою, що може створювати умови для передачі пухлинних клітин.
Інша версія пов’язана зі способом життя цих риб. Вони мешкають біля дна та постійно контактують із донними відкладами, де певний час можуть зберігатися живі клітини пухлини.
Чи загрожує це людям
Попри тривожне відкриття, науковці наголошують: для людини ця форма раку абсолютно безпечна.
Клітини пухлини можуть існувати лише в організмі бурих сомів і не здатні заражати інші види. Озеро Мемфремаґоґ забезпечує питною водою понад 175 тисяч людей, однак жодних ризиків для населення дослідники не виявили.
Втім, один із авторів роботи зізнався, що особисто не став би вживати рибу з видимими пухлинами.
Чи винне забруднення водойми
Місцеві жителі припускали, що причиною захворювання міг стати полігон побутових відходів, розташований неподалік озера. Проте дослідження не підтвердило цього.
Пухлини однаково поширені по всій водоймі, а аналогічні випадки вже знайшли в інших озерах і ставках Вермонту, Мену, Нью-Гемпширу та канадського Нью-Брансвіка. Багато з цих водойм мають дуже чисту воду та розташовані далеко від будь-яких промислових об’єктів.
Водночас учені помітили іншу закономірність: у пухлинних клітинах міститься підвищена концентрація миш’яку. Цей елемент природно зустрічається у ґрунтах Нової Англії та давно відомий як канцероген. Дослідники не виключають, що саме він міг сприяти виникненню цього незвичайного виду раку.
Відкриття може допомогти медицині
Науковці вважають, що це відкриття має значення далеко за межами іхтіології. Вивчення того, як пухлинні клітини навчилися виживати поза організмом свого першого носія та заражати інших, може допомогти краще зрозуміти механізми розвитку онкологічних захворювань загалом.
Крім того, дослідники припускають, що заразні форми раку можуть траплятися у природі значно частіше, ніж вважалося раніше, але залишаються непоміченими через недостатню кількість подібних досліджень. Саме тому вони вже розширили пошук і перевіряють інші водойми Північної Америки, щоб з’ясувати, наскільки поширеним є це унікальне явище.