Вчені виявили, що стародавні казани використовувалися для збору крові

Стародавні посудини, випадково знайдені в монгольському степу, дали нам нове уявлення про те, як харчувалися стародавні жителі землі. Археологи зішкребли залишки осаду з середини двох котлів бронзової доби, які датуються 2750 роками, виявивши, що посудини колись використовувалися для збору крові жуйних тварин, таких як овець і кіз, а також молока диких яків (Bos mutus).

Що вони робили з кров’ю, запитаєте ви? Що ж, ми не можемо знати напевно, але, ймовірно, його використовували для дієтичних цілей, наприклад для виробництва кров’яної ковбаси, подібно до техніки виготовлення ковбас, яка все ще використовується в сільській місцевості Монголії. Відкриття поширюється далі в минуле, не лише збирання та споживання крові в регіоні, але й найдавніші на сьогодні докази диких яків у Центральній Монголії.

«Наш аналіз підкреслює чудові консерваційні властивості бронзових матеріалів, які служать хранителями для збереження білків та інших органічних молекул», — говорить біомолекулярний археолог Шеван Вілкін з Базельського університету у Швейцарії.

«Ці відкриття дають можливість зазирнути в гастрономічні традиції та харчові уподобання кочівників бронзового віку, проливаючи світло на різноманітні кулінарні методи, які практикували стародавні цивілізації».

Два казани були виявлені випадково. Якщо археологічні пам’ятки в монгольському степу не супроводжуються курганом, майже неможливо дізнатися, що він там є. У цьому випадку двоє скотарів у Ховсгольській провінції несподівано натрапили на ділянку під час роботи над огорожею для загону для коней.

Під час розкопок вони викопали не лише котли, а й інші артефакти, які потім передали до Монгольської академії наук, звідки дослідники могли отримати до них доступ і вивчити їх.

Вілкін та її колеги провели вичерпне та детальне дослідження двох котлів. Вони використали радіовуглецеве датування, щоб визначити, скільки їм років, а потім взяли зразки з внутрішньої частини обох, щоб провести аналіз білка.

Вони сподівалися, що це розкриє щось про дієту людей, які колись користувалися казанами. Вчені виявили інші, подібні казани, які колись використовувалися, наприклад, як посуд для приготування м’яса. Але те, що Вілкін та її колеги виявили, було дещо іншим.

Їх протеомний аналіз виявив наявність білків крові, а також глікопротеїну, який експресується в печінці. Потім ці білки були класифіковані як такі, що походять від жуйних: тварин, таких як кози та берберійські вівці (Ammotragus lervia).

Але це було не єдине, що виявили дослідники. Вторинні білки в казані були простежені до молока диких яків. Хоча ми не знаємо точно, як використовувалися ці дві рідини, кров і молоко, той факт, що вони взагалі використовувалися, говорить нам багато про те, як жили люди монгольської бронзової доби.

«Наші дані свідчать про те, що два конкретні котли з північної Монголії використовувалися для збору крові жуйних тварин під час забою та, ймовірно, були важливою частиною виробництва їжі. Якби кров збирали, як ми припускаємо, для виробництва ковбас, це було б поширити давнину цієї практики щонайменше на 2700 років у минуле», – пишуть дослідники у своїй статті.

«Оскільки доїння жуйних тварин практикується в регіоні вже більше 5000 років, це не дивно. Наша знахідка молока яків бронзового віку також інтригуюча, оскільки вона дає зрозуміти, коли яки могли бути вперше включені до існування Монголії».

Дослідники приходять до висновку, що такі бронзові посудини можуть представляти невикористаний ресурс для розуміння стародавніх цивілізацій, оскільки метал має антибактеріальні властивості, які можуть зберігати органічні матеріали протягом тисячоліть.