Вчені виявили гризунів, що запилюють квіти

Довгий час вважалося, що чагарники та дерева з яскравими суцвіттями, такі як банксії, запилюють переважно птахи та сумчасті, отримуючи нагороду велику кількість нектару. Однак дослідницька група з Університету Ла Троба (Австралія) з’ясувала, що істотну роль в запиленні деяких видів цих рослин відіграє місцева попеляста миша (Pseudomys albocinereus). Ці звірята, які стосуються вкрай нечисленних видів плацентарних (а не сумчастих) ссавців, що колонізували Австралію ще до людини, як виявилося, не проти поласувати нектаром.

Хоча значна частина Австралії — це посушливі або напівзасушливі регіони, південний захід країни відрізняється середземноморським кліматом і багатим на біорізноманіття: тут ростуть як деревоподібні, так і чагарникові банксії. Однак кілька видів цих рослин, з квітами, розташованими дуже близько до землі або прямо над нею, можна знайти у вересових пустках Західної Австралії.

У дослідженні, результати якого опубліковані в журналі Botanical Journal of the Linnean Society, представлені чотири види банксій: Banksia shuttleworthiana і Banksia subulata, що мають сильний мускусний аромат і квіти, розташовані близько до землі (що, мабуть, свідчить про їх адаптацію до запилення тваринами, що орієнтуються на запах при пошуку їжі) та Banksia sessilis та Banksia splendida , з яскравими квітами без запаху. 

Виявити несподіваного любителя нектару – місцеву попелясту мишу – команда змогла спостерігати за відвідуваністю квіток різними запилювачами за допомогою камер з датчиками руху. Експеримент проходив на піщаній рівнині Лесуер поряд із затокою Джур’єн у Західній Австралії, де представлені різноманітні види банксій. 

Результати показали, що банксії з ароматними та розташованими близько до землі квітами, залучали більше ссавців, включаючи поссума-медоїда (Tarsipes rostratus), попелясту мишу та домову мишу (Mus musculus). Участь останньої в запиленні Banksia subulata була несподіваною, але значною, оскільки вказує на можливу роль у цьому процесі як місцевих, так і інвазивних видів гризунів. При цьому яскраві квіти двох інших видів рослин без запаху частіше відвідували медососові птахи (Meliphagidae), відомі своїми запилювальними здібностями.

Саме собою запилення гризунами — не новина. Річ у тому, що пилок і нектар більшості квіткових рослин залучають різних тварин, включаючи ссавців, рукокрилих та дрібних рептилій. Однак той факт, що основними запилювачами Banksia subulata стали попелясті миші, які лакають нектар із квіток (а не сумчасті, як припускали дослідники), виявлено вперше. 

Таким чином команда отримала перші переконливі докази первинного запилення гризунами в Австралії. Результати дослідження також показали, що традиційний поділ запилювачів на групи типу рослин може бути занадто спрощеним і його слід переглянути. Ймовірно, важливу роль в запиленні рослин (залежно від виду) відіграють і птахи та ссавці, включаючи гризунів. 

«Хоча багато банксій еволюціонували, щоб спиратися на таких запилювачів, як птахи та ссавці, можуть існувати й інші несподівані стратегії запилення, які ще належить відкрити», — підсумували автори наукової роботи.