Приручення вогню вважають тим чинником, що запустив еволюційний шлях людства до сучасного рівня інтелекту. Вогонь дав раннім людям доступ до ширшого спектра безпечних продуктів, що, згідно з гіпотезою кулінарної еволюції, сприяло розвитку більших мозків і проклало шлях до появи Homo sapiens.
Нове відкриття запечених осадових шарів, артефактів і шматочків піриту, що використовувався для добування вогню, у глиняному кар’єрі Великої Британії свідчить, що люди вже понад 400 000 років тому мали здатність створювати вогонь.
«Це надзвичайне відкриття відсуває цю переломну точку приблизно на 350 000 років назад», — каже археолог Британського музею Роб Девіс. «Наслідки величезні. Можливість створювати й контролювати вогонь — один із найважливіших поворотних моментів в історії людства, що мав практичні та соціальні переваги, які змінили людську еволюцію».
Дослідники припускають, що використання вогню почалося випадково, коли люди добували полум’я від природних пожеж. Докази такого типу користування вогнем сягають більш ніж 1 мільйон років тому — практика, що могла бути корисною для збереження м’яса та іншого приготування їжі.
Однак здатність розпалювати вогонь, а не лише підтримувати вже існуючий, імовірно з’явилася пізніше.
Раніше найдавнішим прямим доказом навмисного створення вогню людиною вважалося відкриття віком лише 50 000 років. Аналіз ручних рубил, знайдених у Франції в 2018 році, свідчив, що їх повторно били об мінерал на кшталт піриту — процес, який міг створювати іскри.
Тепер Девіс і його колеги виявили два невеликі фрагменти окисненого піриту у селищі Барнем у Великій Британії. Один із цих уламків знайшли поруч із обпеченими артефактами, включно з чотирма теплово-ушкодженими крем’яними ручними рубилами та вогнищем з почервонілим осадом. «Геологічні дослідження показують, що пірит є локально рідкісним, що свідчить про його навмисне принесення на місце для добування вогню», — пишуть дослідники у своїй статті.
Тести запечених осадів також показали, що їхні властивості найімовірніше є результатом повторного нагрівання, що узгоджується з людським використанням — багаттям — а не одноразовою пожежею.
Тими, хто розпалював вогонь у палеолітичній Англії, ймовірно були неандертальці — ще один доказ того, що наші «скромніші родичі» були здатні до складної поведінки, включно з абстрактним мисленням і технологічними нововведеннями.
Здатність створювати вогонь дала змогу людям харчуватися й згуртовуватися у більших групах. Вогонь також відкрив доступ до нових технологій, зокрема створення клею для більш просунутих інструментів.
«Цілорічний доступ до вогню міг посилити спільні соціальні практики, можливо, ставши каталізатором соціальної еволюції», — підсумовують Девіс і його команда.
«Він забезпечував би регулярне приготування їжі, міг розширити споживання коренів, бульб та м’яса, зменшити енерговитрати на травлення і збільшити споживання білка. «Ці дієтичні покращення могли сприяти збільшенню розміру мозку, покращенню когнітивних здібностей і розвитку складніших соціальних взаємин».
Дослідження опубліковане в журналі Nature.