Команда вчених із Великобританії повідомила про новий вид птерозаврів, виявлений у відкладеннях формації Кілмалуаг на шотландському острові Скай. Відкриття показало, що еволюція цих вимерлих ящерів, що літають, проходила за більш складною моделлю, ніж вважалося.
Знахідку віднесли до скарбів птерозаврів Darwinoptera. Зразки є частковим кістяком однієї тварини, що включає кістки плечей, крил, ніг і хребта. Їх збирали вручну за допомогою спеціальних інструментів. Частину фрагментів вчені зуміли витягти з породи після занурення в оцтову кислоту та подальшої обробки. Однак багато кісток, що повністю «вросли» в камінь, вдалося вивчити тільки завдяки комп’ютерній томографії та подальшій тривимірній візуалізації.
Автори відкриття (фахівці з лондонського Музею природної історії та їхні колеги з Брістольського, Лестерського та Ліверпульського університетів) наголосили, що подібні знахідки — велика палеонтологічна рідкість. Досліджені зразки — лише четвертий зв’язковий скелет птерозавру середньоюрського періоду, виявлений на сьогодні. Це, а також неповнота скам’янілих кістяків ускладнюють спроби вивчення історії розвитку ранніх птерозаврів.
Зроблені вченими відкриття свідчать, що всі основні скарби юрських птерозаврів сформувалися задовго до закінчення ранньоюрського періоду (174 мільйони років тому), тобто раніше, ніж припускали. Також знахідка показала, що ця конкретна група птерозаврів існувала Землею понад 25 мільйонів років, до позднеюрской епохи. Причому одночасно з раннім птерозаврами жили й авіали — динозаври, що літають, яких ми сьогодні знаємо як птахів.
Новий вигляд назвали Ceoptera evansae. Закінчення -ptera означає «крило» латиною, а перша частина слова утворена від гельського Cheò, «туман» (відсилання до древнього імені острова Скай, який називали Островом туману). В основу другої частини лягло ім’я професора Сьюзен Е. Еванс (Susan E. Evans). Вона багато років присвятила палеонтологічним дослідженням, зокрема на острові Скай.
За словами одного з авторів роботи, яку опублікував Journal of Vertebrate Paleontology , відкриття Ceoptera допомагає звузити тимчасові рамки кількох важливих подій в еволюції літаючих рептилій. Те, що така тварина виявилася у Великій Британії середньоюрського періоду, стало для вчених повною несподіванкою, оскільки більшість її близьких родичів мешкала на території Китаю.
“Це говорить про те, що більш розвинена група літаючих рептилій, до якої належить Ceoptera evansae, з’явилася раніше, ніж ми думали, і швидко поширилася майже по всьому світу”, – розповів професор Пол Барретт (Paul Barrett) з Музею природної історії.
Палеобіолог Ліз Мартін-Сільверстоун (Liz Martin-Silverstone) з Брістольського університету додала, що період, до якого належить Ceoptera, – один з найважливіших в еволюції птерозаврів. Зразки його скелета наблизили дослідників до розуміння того, де і коли з’явилися розвиненіші види цих древніх ящерів.
Наявність близьких по виду птерозаврів у настільки віддалених регіонах, як східна та західна околиці Лавразії, вказує на їхню гарну адаптованість до польоту. Це важливо, оскільки птерозаври, через величезні розміри і масу (до 200 кілограмів і до півтора десятка метрів у розмаху крил), досі викликають запеклі суперечки вчених про те, як, власне, вони могли літати.
Незрозуміло й те, чому ніякі істоти, що літають, після падіння Чиксулубського астероїда і близько не досягали таких розмірів. Очевидно, птерозаври мали якісь унікальні риси, які з них робили дуже ефективних літунів. Але про які саме особливості може йтися, поки що не цілком ясно.
