Неандертальці процвітали в Європі дві сотні тисяч років та вимерли приблизно 40 тисяч років тому. Одні звинувачують у цьому Homo sapiens, які саме на той час з’явилися у регіоні. Інші бачать причини зміни клімату. Проте неандертальці пережили епохи потужних заледенінь. Їхні стоянки знаходять у різних кліматичних зонах — від лук помірних широт до тундри. Отже, вони могли пристосовуватися до зміни довкілля. У новій роботі вчені із Франції та Великобританії протестували кліматичну гіпотезу вимирання цієї гілки людей.
Для аналізу дослідники на чолі з Анною Деджоян з Університету Екс-Марсель (Франція) зосередилися на періоді між 90 і 50 тисячами років тому. Тоді клімат змінювався у великих межах і був значно холоднішим. Потужні льодові шапки покривали Північну півкулю, через що рівень моря впав на 40-80 метрів нижче за сучасний. Оголювалися раніше недоступні людям великі ділянки суші — наприклад, між Апеннінським півостровом і Балканами. Зледеніння призвело до більш посушливого клімату. У Європі переважали сухі степи, луки, тундри.
На цей період припадає безліч стоянок неандертальців, тому їх географічне поширення загалом відомо. Але автори статті, що вийшла в журналі PLOS One, вирішили знайти всілякі екологічні ніші, придатні для проживання підвиду, навіть якщо там поки не виявили його сліди. Такий підхід допоміг зрозуміти, чи стискалася територія присутності неандертальців через клімат. Дослідники розбили вибраний період на п’ять фрагментів, для кожного з яких реконструйовано екосистеми. Картину доповнили даними про 123 стоянки неандертальців.
Для моделювання еконіш взяли п’ять параметрів: гористість, середня річна кількість опадів, середня температура найхолоднішого місяця, «тертя» (складність переміщення в ландшафті), екологічна ємність (кілька особин, які може прогодувати еконіша). Обчислення проводили у програмі Maxent . Для порівняння еконіш використовували індекс структурної подібності (SSIM).
З’ясувалося, що найсильніші кліматичні перетворення відбулися протягом перших двох періодів – 90-83 і 83-69 тисяч років тому, – після чого в Європі залишалося багато еконішів, що підходять для неандертальців. Цей результат розходиться з іншими даними. Однак автори дослідження впевнені, що нестачі у відповідних територіях не було.
Якщо не клімат, що їх знищило? За проміжок часу, що розглядається в науковій роботі, населення неандертальців скоротилася і розділилася на три підгрупи. Є дані, що їхні молоді жінки страждали на безплідність, поширювалася гемолітична жовтяниця новонароджених через внутрішньоутробну несумісність резус-фактора. Усе це зменшувало чисельність.
Виник феномен: територій для проживання дедалі більше, а населення скорочувалася. Як же це? Вчені припустили, що групи неандертальців залишилися в не найкращих умовах, наприклад, на півдні Європи, і, стиснувшись, не змогли переміститися на більш підходящі місця. Це призвело до ізоляції популяцій та зниження генетичної різноманітності. Обидва ці чинники, діючи разом, не залишили підвиду шансів на виживання.
Не варто забувати і про наших предків, які прийшли до Європи і зайняли ті самі еконіші. Питання, чи могли два майже однакових підвиди співіснувати в тих самих місцях, служить предметом активних досліджень.