Уявіть, що можна було б заздалегідь побачити не лише технічні, а й соціальні, поведінкові та етичні наслідки нових технологій — ще до того, як вони взагалі з’являться. Соцмережі, штучний інтелект, генно-інженерні методи, безпілотні авто, автономні роботи — усе це вже стало частиною нашого життя, але жодна з цих технологій не пройшла етапу ґрунтовного прогнозування їхнього впливу на суспільство до широкого впровадження.
Саме цю прогалину пропонують заповнити дослідники Іяд Рахван з Інституту імені Макса Планка в Німеччині, Азім Шаріф з Університету Британської Колумбії в Канаді та Жан-Франсуа Боннефон з Тулузької школи економіки у Франції.
Вони називають свій підхід “science fiction science” або скорочено “sci-fi-sci” — своєрідну науку з елементами наукової фантастики. Ідея полягає у застосуванні наукового методу для вивчення технологій, які перебувають лише на стадії проєктування або ранньої розробки. Те, що раніше залишалося на сторінках фантастичних романів чи у сценаріях серіалів, тепер пропонується дослідити в лабораторних умовах за допомогою контрольованих експериментів і моделювання. Мета — отримати кількісні дані про реакції та поведінку людей у змодельованому “майбутньому” й використати ці результати, щоб вплинути на розвиток та регулювання технологій до того, як вони закріпляться у суспільстві.
Прикладом науковці наводять соцмережі. Якби ще до їхнього масового поширення було проведено симуляції та дослідження з реальними учасниками, можна було б передбачити проблеми із самооцінкою, залежністю від лайків чи маніпуляціями контентом. Фантастичний, але показовий сценарій зображено у відомому епізоді “Nosedive” серіалу Black Mirror, де рейтинг у соцмережах перетворюється на ключовий показник соціального статусу. Сьогодні подібні системи вже наближаються до реальності. Наприклад, застосунок Gage збирає “соціальні кредити” працівників, фіксуючи похвали та оцінки колег. Критики застерігають, що такий підхід може перетворитися на алгоритмічну дискримінацію, особливо для людей з нетиповими моделями спілкування.
Дослідники звертають увагу, що подібні соціальні рейтинги — лише один із прикладів так званих “зародкових” або спекулятивних технологій, які потребують суспільної дискусії ще до виходу на ринок. До цього списку входять і безпілотні автомобілі, і генетичний відбір ембріонів за бажаними характеристиками, і технології штучного виношування, які нагадують світ, описаний Олдосом Гакслі у “Прекрасному новому світі”.
Звісно, передбачити поведінку “майбутніх людей” у “майбутньому світі” з “майбутніми технологіями” — завдання непросте. Воно вимагає нестандартних методів і готовності до експериментів у віртуальній реальності, де можна протестувати сценарії, які ще не втілені. Чи зможуть такі експерименти точно відобразити вплив майбутніх технологій на суспільство — наразі питання відкрите. Але саме такі спроби можуть допомогти уникнути повторення помилок минулого, коли технології встигали змінити світ, перш ніж ми встигали усвідомити наслідки. Джерело