Звичайне в’язання може стати основою для одягу майбутнього. Вчені з Гарварду перетворили еластичну пряжу на незвичайну тканину, яка здатна самостійно перемикатися між кількома стабільними формами — майже як звичайний вимикач, що клацає між двома положеннями.
Дослідники з Harvard John A. Paulson School of Engineering and Applied Sciences використали промислові в’язальні машини та спеціальну комбінацію еластичних ниток. У результаті отримали щільний текстиль, який може згинатися, «клацати» та утримувати нову форму без постійного зовнішнього впливу.
Тканина, яка буквально перемикається
Секрет технології полягає у так званій мультистабільності. Тканина може мати кілька стійких конфігурацій і переходити між ними під дією натискання або розтягування.
Для цього вчені використали метод в’язання, схожий на той, за допомогою якого виробляють звичайні шапки та рукавички. Різні типи ниток розташували з протилежних боків матеріалу, змусивши його природним чином закручуватися у тривимірну форму.
А потім додали електроніку
Найцікавіше почалося після того, як у тканину інтегрували струмопровідні нитки. Вони перетворили м’який текстиль на своєрідний електричний перемикач. Коли тканина переходить з однієї форми в іншу, змінюється її електричний стан.
В одному з прототипів такий механізм вмикав і вимикав світлодіод. Іншу версію дослідники закріпили на коліні або лікті. Рух суглоба змушував тканину перемикатися, а система на Arduino могла використовувати ці сигнали для підрахунку кроків.
Одяг, який може реагувати на рух
Ще цікавішим став прототип абажура. У ньому кілька ділянок тканини працювали як окремі перемикачі — кожна відповідала за свій колір освітлення. І це лише перші демонстрації.
Дослідники вважають, що подібні матеріали в майбутньому можуть створити новий клас «розумного» текстилю, який буде не просто носитися на тілі, а й відчувати рух, давати тактильний зворотний зв’язок або навіть змінювати власну форму.
Головна перевага — технологію вже вміють масштабувати
Можливо, найважливіша деталь полягає в тому, що для створення матеріалу не потрібні екзотичні виробничі системи.
Вчені використовували обладнання, подібне до того, що вже працює на звичайних швейних і текстильних підприємствах. Це потенційно значно спрощує масштабування технології.
Тож майбутнє «розумного одягу» може виявитися набагато ближчим, ніж здається. Наступним кроком для звичайної тканини може стати не просто зігрівати чи захищати людину, а буквально реагувати на те, що вона робить.



