Команда з Національної лабораторії імені Е. Лоуренса в Берклі (США) виступила із тривожною вимогою створити додаткову, шосту категорію для позначення сили штормів, що вирують на Землі. Граничного порогу швидкості вітру 250 кілометрів на годину, допустиму для п’ятої категорії, відтепер недостатньо.
Останнім часом багато наукових груп все частіше заявляють, що кліматична криза на нашій планеті посилюється. Дослідники посилаються на підтвердження за минулий рік, коли Землею пройшлися, за їхніми словами, неймовірні хвилі тепла, лісових пожеж та посухи. Червоного кольору для позначення температурного градієнта, як стверджують ряди синоптиків, стало просто недостатньо. До того ж вважають багато, посилилися і урагани, та так, що існуючої шкали не вистачає для їх позначення.
Протягом понад 50 років Національний ураганний центр (Флорида, США) використав систему Windscale, розроблену на початку 1970-х інженером Гербертом Саффіром та метеорологом Робертом Сімпсоном для інформування про ризик матеріальних збитків. Шкала позначала ураган за шкалою від першої категорії (швидкість вітру від 119 до 153 кілометрів на годину) до п’ятої (швидкість вітру 254 кілометри на годину та більше).
Однак, згідно з дослідженням кліматологів з Національної лабораторії імені Е. Лоуренса в Берклі, результати яких опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, вже сьогодні існують ще більш екстремальні шторми, які вимагають нової, шостої категорії. Цей рівень охоплюватиме урагани зі швидкістю вітру 309 кілометрів на годину та більше. Підтвердженням тому може бути тропічний циклон «Патрісія», який у 2015 році торкнувся тихоокеанського узбережжя Мексики, — його швидкість сягала 345 кілометрів на годину. Ще чотири шторми, що вписуються в гіпотетичну, шосту категорію, представлені нижче.
Причиною цього, на думку вчених, є нагрівання океану, що забезпечує циклони додатковою енергією. Цьому також сприяє безпрецедентно тепла та волога атмосфера. Все це робить шкалу Саффіра — Сімпсона неактуальною і навіть потенційно небезпечною для проведення розрахунків, оскільки помилкова інформація може спричинити недостатню підготовку влади регіонів, на які насувається катастрофа.
«Система повідомлень про ризики тропічних циклонів вимагає реформ, щоб краще інформувати громадськість про внутрішні повені та шторми, до яких шкала, заснована на вітрі, має лише непряме відношення. При додаванні шостої категорії до шкали Саффіра — Сімпсона підвищиться поінформованість про небезпеки підвищеного ризику сильних ураганів через глобальне потепління», — сказав співавтор дослідження Джеймс Коссін.
Водночас ця команда змоделювала, як потепління клімату вплине на посилення ураганів. Моделі показали, що при глобальному потеплінні на два градуси Цельсія вище за доіндустріальний рівень ризик штормів шостої категорії збільшується на 50% поблизу Філіппін і подвоюється в Мексиканській затоці. Найвищий ризик цих штормів спостерігається на південному сході Мексики.
Зазначимо, що тропічний циклон «Патрісія» досягав швидкості 345 кілометрів на годину лише над океаном, а на момент досягнення суші швидкість вітру в ньому не перевищувала 240 кілометрів на годину. Це більш ніж вкладається у шкалу Саффіра – Сімпсона і без додавання нових категорій. Невідомі й якісь інші категорії ураганів, що досягли суші за збереження швидкостей вітру, що виходять за межі цієї шкали.
Враховуючи, що швидкість вітрів (включаючи ураганні) у відкритому морі в середньому завжди вища, ніж на суші або в прибережних районах, ясно, що шкала Саффіра – Сімпсона, що створювалася в епоху до того, як супутникові спостереження дозволили точно визначати швидкість ураганів над морем. просто не ставила за мету визначити силу ураганів там, де вони не загрожують людським поселенням та інфраструктурі.
Іншою проблемою в підході авторів нової наукової роботи можна назвати той факт, що вони постулюють зростання частоти і сили інтенсивності тропічних циклонів, незважаючи на те, що, за даними спостережень, і частота, і енергія тропічних циклонів насправді зменшується за весь період спостережень. Раніше Naked Science писав про те, чому вчені пов’язують зниження частоти і сили ураганів із глобальним потеплінням і чому раніше існувала помилка про те, що зміна клімату може збільшувати кількість ураганів.