Проблеми перенаселення та загрози різних катастроф — від кліматичних до ядерних та космічних — все частіше змушують замислитись про альтернативні простори для життя. На жаль, космос поки не освоєний нами настільки, щоб будувати колонії на інших планетах. Отже, залишаються лише земні ресурси. Точніше, підземні…
Справи підземні
Насамперед, якщо людство наважиться спуститися під землю, йому доведеться вирішити низку питань, пов’язаних із забезпеченням життєдіяльності в нових умовах.
Джерела енергії
Можливо, люди більше не мають доступу до тих енергетичних ресурсів, які знаходилися на поверхні планети. Експерти вважають, що оптимальним варіантом було б брати енергію з надр планети – геотермальних джерел та гірських порід.
Вода
Треба мати на увазі, що джерела води, які були раніше, теж можуть стати недоступними. Однак під землею, як відомо, є природні водні резервуари. Щоправда, доведеться їх якось “цивілізувати” — побудувати очисні споруди і зробити зручними для споживачів.
Продовольство
Навіть величезної кількості консервів та інших продуктів харчування, які довго не псуються, під землею вистачить у найкращому разі на кілька років. Так чи інакше доведеться вчитися виготовляти їжу самостійно.
Наприклад, взяти із собою тварин, від яких згодом можна буде отримувати м’ясо та молоко. А також все необхідне для вирощування їстівних рослин – овочів, фруктів тощо. Розвести в підземних умовах сільськогосподарські пасовища та гідропонні сади цілком реально.
Каналізація
А як без неї? Якщо стічні води будуть накопичуватись там, де живуть люди, незабаром це вплине на їхнє здоров’я. Якісь відходи можна буде використовувати як добрива, якщо ми вирішили зайнятися сільським господарством. Але тоді нам знадобиться ще й система вентиляції. Для решти, швидше за все, доведеться шукати шляхи виведення назовні – припустимо, викидати відходи в море. У такій ситуації навряд чи хтось дбатиме про екологію на поверхні.
Відсутність сонячного світла
Як відомо, сонце — основне джерело життєво необхідного вітаміну D. Щоправда, натуральне сонячне світло можна замінити штучним — скажімо, світлодіодними лампами, які випромінюють ультрафіолет. Або можна споживати продукти, багаті на вітамін D.
Врятувати психіку
Але навіть якщо ці проблеми вдасться вирішити (а ще не факт, що вдасться) залишається психологічний аспект. Деякі люди страждають на клаустрофобію і просто не можуть перебувати в замкнутому просторі, хоч би як комфортно воно не було облаштовано.
Ті, хто раніше жив нагорі, можуть відчувати депресію з приводу відсутності сонячного світла та свіжого повітря. Крім того, підземні жителі можуть відчувати страх, що не зможуть врятуватися у разі якогось катаклізму – пожежі чи повені. Їм просто не буде куди бігти. Також вони можуть побоюватися, що загинуть під завалом, якщо станеться землетрус.
Що кажуть вчені
Дослідник із SINTEF (Норвегія) Гуннар Д. Йенссен спеціалізується на психології підземних приміщень та дизайні простору. Іншими словами, він вивчає, як люди сприймають підземні простори, як реагують на перебування під землею.
Свого часу він розробив проекти чотирьох тунелів з ілюзією розширеного простору. Цього вдалося досягти, влаштувавши на маршрутах штучні оази з імітацією пальм та синього неба.
“У вас є відчуття дихання, відчуття, що ви знаходитесь зовні, незважаючи на те, що ви знаходитесь за тисячу метрів під землею, проходячи через гору”, – коментує Йенссен.
“Якщо дати цим людям щось, що дозволить їм відчутно контролювати ситуацію, вони змиряться з тим, що знаходяться в ній. Це ключовий момент”, – висловився фахівець в інтерв’ю ВВС, де йшлося про можливе освоєння підземних просторів.
Пощастить – не пощастить?
У свою чергу директор лабораторії просторового аналізу Університету Південної Каліфорнії Аннет Кім вважає, що в майбутньому жителям великих міст доведеться спуститися під землю. Але сценарії можуть бути різними.
“Якщо ми продовжимо стрімку урбанізацію і люди захочуть приїхати у великі міста, нам доведеться [жити під землею], так, – каже вона. – Але у разі повної планетарної катастрофи все буде зовсім по-іншому, тому що може виникнути ймовірність того, що ми ніколи не зможемо поїхати.
Але навіть якщо почати готуватися до переселення до підземелля прямо зараз, висока ймовірність того, що ми не зможемо все передбачити. Як вважає та ж Кім, дуже багато залежить від удачі. Може, люди й зуміють вижити під землею та забезпечити собі гідне існування. А може й ні.