Світова дилема пожеж: чому згорілої землі меншає, але людей у зоні ризику більшає
Нові дослідження вчених Каліфорнійського університету в Ірвайні разом із міжнародними колегами виявили несподіваний парадокс у глобальних тенденціях поширення лісових пожеж. Попри те що між 2002 і 2021 роками загальна площа згорілих земель у світі скоротилася на 26 відсотків, кількість людей, які безпосередньо стикнулися з вогнем, зросла майже на 40 відсотків.
Результати, опубліковані в журналі Science, кидають виклик уявленню, яке формується під впливом західних медіа. Адже хоча гучні катастрофічні пожежі у США, Канаді та Австралії найчастіше потрапляють у міжнародні новини, 85 відсотків усіх випадків людського контакту з вогнем за останні два десятиліття насправді сталися в Африці. Половину світового показника забезпечили лише п’ять країн — Конго, Південний Судан, Мозамбік, Замбія та Ангола. Для порівняння: на США, Європу й Австралію разом узяті припало менше ніж 2,5 відсотка.
Попри це, Каліфорнія залишається глобальним епіцентром масштабних пожеж. Дослідження показує, що цей штат нараховує 72 відсотки всіх випадків людських втрат і пошкоджень від пожеж у США, хоча займає лише 15 відсотків згорілої території країни.
Аналіз понад 18,6 мільйона записів про пожежі та демографічних даних за двадцятирічний період показав: близько 440 мільйонів людей у світі опинилися під загрозою вогню, що підійшов безпосередньо до їхніх домівок. Це число майже дорівнює населенню Європейського Союзу. Щороку в середньому 382 тисячі людей потрапляли в зону нових пожеж, і зростання було зумовлене не збільшенням кількості самих пожеж, а переважно розширенням населених територій у вогненебезпечних регіонах.
Окремо дослідники відзначили зростання інтенсивності пожеж у Північній та Південній Америці, що напряму пов’язано з кліматичними змінами. Так зване «пожежне» погодне явище — спека, низька вологість і сильний вітер — посилилося більш ніж на 50 відсотків у світі за останні сорок років. У Каліфорнії умови для екстремальних пожеж із 1990 по 2022 рік почастішали у чотири рази, що пояснює масштабність останніх катастроф.
У Європі та Океанії ситуація виглядає інакше — тут ризик зменшився завдяки міграції населення з сільських у міські райони. Це демонструє, наскільки тісно переплітаються соціальні та природні чинники у формуванні загрози від вогню.
Автори дослідження наголошують: парадокс зменшення площі пожеж і водночас зростання людських втрат пояснюється збільшенням перетину поселень із природними територіями, де пожежі є частиною екосистеми. Щоб зменшити загрози, потрібні нові стратегії — від контрольованих підпалів і управління рослинністю до інженерних рішень, які знизять кількість людських підпалів, та широких освітніх програм для населення.
Учені попереджають: із посиленням кліматичних змін та зростанням світового населення у вогненебезпечних зонах необхідність у таких заходах ставатиме дедалі критичнішою.