Пісні горбатих китів виявилися підводною хореографією.
Вчені вперше з’ясували, що складні пісні самців горбатих китів тісно пов’язані не лише зі шлюбною поведінкою, а й з їхніми рухами під час занурення. Дослідження, проведене вченими Сиракузького університету у США, показало, що структура китового співу змінюється разом із глибиною, плавучістю та витратою кисню.
Раніше біологи роками вивчали довгі «серенади» горбатих китів, але не могли зрозуміти, як саме вони пов’язані з фізичним станом тварини. Тепер з’ясувалося, що окремі музичні теми повторюються на певних етапах усього циклу занурення — від спуску на глибину до повернення на поверхню.
Найбільше дослідників здивувало те, що деякі кити співали майже безперервно до 16 годин поспіль. Це свідчить про надзвичайно точний контроль дихання та енергії.
Відкриття допомагає краще зрозуміти не тільки поведінку китів під час розмноження, а й те, як вони поєднують складну акустичну комунікацію з фізіологією глибоких занурень. Фактично, пісня горбатого кита виявилася не просто мелодією океану, а справжньою хореографією руху й дихання під водою.