Дивовижний дар бачити невидимі кольори: що таке тетрахромія
Для більшості людей небо синє, а сонце — жовте. Але колір — це не просто властивість об’єкта, а досвід, створений нашим мозком. І науковці все більше переконуються, що те, як ми бачимо кольори, може суттєво відрізнятися у різних людей.
Більшість людей — тріхромати: у наших очах є три типи колбочок, що сприймають червоний, зелений і синій світло. Але деякі щасливці народжуються з четвертим типом колбочок. Це рідкісне явище називають тетрахромією, і воно дозволяє бачити кольори, яких решта людей навіть не здатні уявити. Проте зрозуміти, як вони виглядають для тетрахроматів, — практично неможливо.
Як пояснює нейронауковець Дженні Бостен з Університету Сассекса, ми можемо лише визначати тетрахроматів через їхню здатність відрізняти кольори, які для тріхроматів виглядають однаково. В одному з експериментів 24 жінки, потенційно здатні до тетрахромії, проходили серію тестів. Лише одна учасниця, відома як CDA29, стабільно бачила різниці між кольорами, що були непомітні для всіх інших, і це наразі одне з найсильніших підтверджень справжньої тетрахромії у людей.
Чому ж не всі люди з генетичною схильністю бачать більше кольорів? Все залежить від чутливості колбочок і мозкової обробки сигналів. Якщо спектр четвертої колбочки дуже близький до спектру однієї з трьох інших, мозок може просто «не помічати» додатковий сигнал. Крім того, середовище також впливає: наприклад, люди, які ростуть у насичених кольорами тропіках, можуть менше помічати деякі відтінки, а ті, хто живе в пустельних ландшафтах, навпаки, гостріше реагують на рідкісні кольори.
Тетрахромати описують світ по-іншому: білі поверхні стають призматичними, тіні набувають відтінків лавандового або золотого, а звичайні сірі та чорні ділянки перетворюються на мозаїку невідомих кольорів.
Щоб зрозуміти це науково, дослідники створюють спеціальні тести. Наприклад, в лабораторії Каліфорнійського університету в Берклі комп’ютерний науковець Рен Нг розробив чотиривимірну кольорову сферу, де до традиційних трьох кольорів додається четвертий. Таким чином можна змоделювати, як тетрахромат сприймає світ, і навіть передбачити нові кольори, названі на честь художників, яких не бачать тріхромати.
Нг також створив спеціальний принтер із чотирма чорнилами — замість стандартного триколірного: синій, фіолетовий, рожевий і жовтий. Якщо тест вдасться, наука нарешті зможе ідентифікувати тетрахроматів серед нас та зрозуміти, які кольори вони бачать там, де ми бачимо лише сірі тіні.
Як підсумовує Нг: «Тетрахромат може пересуватися світом, де кольори, які нам здаються однаковими, для нього різні так само, як червоний відрізняється від зеленого». І можливо, у найближчому майбутньому ми зможемо дізнатися, яким насправді є цей прихований спектр світу навколо нас.