Відкриття захованого рукава річки Ніл поруч із величними пірамідами Єгипту проливає світло на давнє питання, як стародавні єгиптяни змогли транспортувати величезні кам’яні блоки, необхідні для будівництва цих чудес світу. Вчені виявили давно забуту річку, яка тече вздовж ланцюга понад 30 пірамід, зокрема знаменитих пірамід у Гізі.
За словами провідного дослідника Еман Гонейм з Університету Північної Кароліни Вілмінгтон, стародавній рукав річки, відомий як Ахрамат, міг відіграти критичну роль у стратегії будівництва, надаючи засіб для легкого пересування великих будівельних матеріалів і робочої сили до місця будівництва.
Цей річковий рукав, що тягнеться на 64 кілометри, був прихований під пустелею та сільськогосподарськими угіддями протягом тисячоліть, поки не був виявлений за допомогою супутникових радіолокаційних знімків. На додаток до відновлення маршруту річки, дослідження на місцевості та аналіз осадових відкладень підтвердили її існування, додаючи вагомість теорії про водний шлях.
Дослідження, опубліковане у журналі Communications Earth&Environment, вказує на те, що занепад річки міг початися під час сильної посухи близько 4200 років тому, що сприяло поступовому засипанню піском. Ця географічна особливість пояснює, чому 31 піраміда була розташована уздовж цієї річки в долині Нілу.
Згідно з дослідженням, більшість пірамід мали «церемоніальну доріжку», яка проходила вздовж річки, закінчуючись біля храмів Долини, що служили важливими логістичними та культовими точками для давніх єгиптян. Це відкриття не тільки підкреслює важливість річки у будівництві пірамід, але й допомагає зрозуміти, чому піраміди розташовані саме в цих локаціях. Річка Ахрамат, мабуть, забезпечувала не тільки транспортування матеріалів, а й підтримувала життєво важливі зв’язки між різними частинами обширного будівельного проекту.
Це відкриття також вказує на те, як коливання клімату та географічні зміни впливали на вибір місць для будівництва пірамід. З часом, як річка змінювала своє русло та об’єм води, династії також змінювали свої підходи до локації пірамід, віддаючи перевагу новим місцям, які були краще адаптовані до зміненого ландшафту.
Вчені відзначають, що наявність такої річки робить зрозумілим, чому стародавні єгиптяни вибрали саме ці місця для побудови пірамід, які вимагали величезних обсягів матеріалів та робочої сили. Річка слугувала не тільки як транспортний коридор, але і як центральний елемент у церемоніальних і соціальних аспектах життя давніх єгиптян.
Це відкриття дозволяє глибше зрозуміти, як давні цивілізації адаптувалися до своїх природних умов і використовували їх для реалізації масштабних інженерних та архітектурних звершень. Таким чином, відкриття затонулої річки Ахрамат не тільки розкриває таємниці минулого, але й підкреслює взаємозв’язок між навколишнім середовищем і людською інженерією в давні часи. Джерело