Близько 41 тисячі років тому магнітне поле Землі зазнало хаотичних змін, що тимчасово послабило його до приблизно 10% від сучасної сили. Цей період, відомий як подія Лашампу, став моментом, коли планета втратила значну частину свого захисту від шкідливого сонячного та космічного випромінювання. Нове дослідження припускає, що Homo sapiens не лише вижили в цих умовах, а й змогли використати ситуацію на свою користь, завдяки інноваціям на кшталт пошиття приталеного одягу, активнішого застосування охри та облаштування життя в печерах.
На відміну від них, неандертальці, які не мали подібних адаптацій, зникли невдовзі після цієї геомагнітної події. Дослідники з Університету Мічигану поєднали археологічні свідчення з передовим 3D-моделюванням, щоб відтворити глобальну картину просторово-магнітного середовища Землі того часу. Симуляції показали світ, у якому полярні сяйва сяяли над Європою та Північною Африкою, а великі території були відкритими для потоку ультрафіолетових променів.
Ослаблене магнітне поле збільшувало ризик опромінення, і саме тоді у Homo sapiens з’явилися докази поширеного використання швейних інструментів — шкребків, шильців і голок, що дозволяли створювати теплий, щільно підігнаний одяг. Такий одяг не лише захищав від холоду, а й зменшував вплив ультрафіолету. Додатковим захистом стала охра — природний пігмент із оксиду заліза, який мав властивості сонцезахисного крему. Археологічні знахідки також свідчать про зростання використання печер як постійних укриттів, що забезпечувало фізичний бар’єр від радіаційного фону.
Науковці наголошують, що хоча ці дані є переважно кореляційними, збіг технологічних змін із періодом магнітної нестабільності вказує на можливу причину еволюційної переваги сучасних людей над неандертальцями. Водночас робота піднімає питання про майбутнє: магнітне поле Землі й нині слабшає, а Північний магнітний полюс повільно зміщується. Повторення події масштабу Лашампу сьогодні могло б призвести до масових збоїв у роботі супутників, комунікаційних систем і навіть вплинути на здоров’я людей.
Ці результати мають значення і для астробіології: вивчення давніх магнітних збоїв допомагає зрозуміти, чи можливе життя на планетах з ослабленим або нестабільним магнітним полем. Подія Лашампу стає нагадуванням, що магнітний щит Землі — це не лише геофізичний феномен, а й ключовий фактор виживання, і коли він слабшає, вирішальною стає здатність швидко пристосовуватися.