Звичні назви наших давніх родичів можуть незабаром змінитися. Нове дослідження пропонує значно розширити рід Homo, включивши до нього Australopithecus, Paranthropus та менший рід Kenyanthropus.
На думку автора роботи, дослідника Monash Biomedicine Discovery Institute Іана Тоула, сучасна класифікація дедалі гірше відповідає викопним знахідкам. Еволюція людини виявилася набагато складнішою за звичну схему, де один вид послідовно перетворюється на інший.
Старі межі більше не такі чіткі
Раніше Homo часто пов’язували з великим мозком, використанням знарядь та складнішою поведінкою. Проте відкриття Homo naledi і Homo floresiensis показали, що представники цього роду могли мати мозок, порівнянний за розміром із мозком шимпанзе.
Водночас складна поведінка виявляється і в Australopithecus та Paranthropus. Деякі види Australopithecus, за результатами різних досліджень, можуть бути генетично й еволюційно ближчими до інших груп, ніж до своїх «родичів» у межах того самого роду. На цьому тлі назви родів іноді більше заплутують, ніж пояснюють справжні родинні зв’язки.
Один великий рід замість кількох
Тоула пропонує об’єднати ці групи в один широкий рід Homo, історія якого починалася б приблизно 4–5 мільйонів років тому. За його задумом, це краще відображало б спільне походження та складні зв’язки між давніми популяціями.
Втім, така зміна неминуче має і недоліки. Наприклад, Paranthropus мав дуже характерні масивні щелепи, пристосовані до певного типу їжі. Об’єднання його з Homo може приховати важливі особливості способу життя та еволюції цієї групи.
Тому пропозиція, найімовірніше, стане приводом для серйозної дискусії серед антропологів.
Головний висновок дослідження простий: еволюційне дерево людини не було прямою лінією. Чим більше скам’янілостей знаходять учені, тим більше воно нагадує складну мережу споріднених популяцій, які розходилися, зустрічалися та іноді знову змішувалися. Дослідження опубліковане в American Journal of Biological Anthropology.