До кінця XXI століття ліси Європи можуть зіткнутися з набагато серйознішими природними загрозами, ніж сьогодні. Нове міжнародне дослідження показує, що площа лісів, які постраждають від пожеж, штормів та нашестя короїдів, зростатиме незалежно від того, наскільки успішно людству вдасться стримати глобальне потепління. Навіть у відносно оптимістичному сценарії, коли підвищення температури обмежиться приблизно 2 °C, пошкоджені площі все одно можуть перевищити показники останніх десятиліть. Якщо ж потепління перевищить 4 °C, масштаби руйнування лісів можуть збільшитися більш ніж удвічі.
Дослідження провела велика міжнародна команда науковців під керівництвом фахівців з Технічного університету Мюнхена. Це одна з перших робіт, де одразу кілька ключових факторів лісових порушень — пожежі, сильні вітри та масові спалахи шкідників — були проаналізовані разом на рівні всього європейського континенту. Метою було зрозуміти, які регіони можуть зазнати найбільшого впливу та як зміниться загальна картина лісових екосистем.
Науковці наголошують, що природні порушення для лісів — явище звичне. Дерева падають, виникають прогалини, на їхньому місці з’являється нова рослинність. Проте сьогодні проблема полягає у частоті та масштабі таких подій. Зміна клімату посилює їх: спекотніші літа, тривалі посухи та екстремальні погодні явища створюють сприятливі умови для лісових пожеж, сильних буревіїв і поширення комах-шкідників. У Центральній Європі вже спостерігалися подібні явища в останні роки, але досі було складно зрозуміти, чи це тимчасовий сплеск, чи початок нової тенденції.
Для прогнозування майбутнього дослідники використали комплексний підхід. Вони проаналізували супутникові дані про порушення лісів, зібрані протягом кількох десятиліть, і поєднали їх із моделями розвитку лісових екосистем на понад 13 000 ділянок по всій Європі. У підсумку була створена велика модель, що враховує 135 мільйонів інформаційних точок. Штучний інтелект допоміг змоделювати різні кліматичні сценарії та оцінити можливі зміни на дуже детальному рівні — приблизно до одного гектара.
За базовий період для порівняння взяли 1986–2020 роки. Важливо, що цей період уже включав досить високий рівень лісових порушень. Однак навіть на цьому тлі прогноз на майбутнє виглядає більш тривожним. Навіть за найсприятливішого сценарію, коли глобальне потепління вдасться обмежити, площа постраждалих лісів імовірно зросте.
Найбільш вразливими регіонами можуть стати Південна та Західна Європа. Там спекотніший клімат і частіші посухи послаблюють дерева, роблячи їх більш чутливими до пожеж та шкідників. Північ Європи, за прогнозами, постраждає менше, але це не означає повну безпеку. І там можуть виникати локальні осередки значних пошкоджень.
Проблема полягає ще й у тому, що наслідки таких подій не обмежуються лише екологією. Масові втрати лісів можуть впливати на ринок деревини, викликати різкі коливання цін і порушувати постачання. Крім того, ліси виконують важливі екосистемні функції — регулюють клімат, зберігають воду, підтримують біорізноманіття та навіть допомагають охолоджувати міста.
Керівник дослідження, професор Руперт Зайдль, зазначає, що природні порушення дедалі більше стають загальноєвропейською проблемою. Якщо кілька великих регіонів одночасно переживатимуть сильні пожежі або буревії, наслідки відчуватимуться далеко за межами окремих країн.
На думку авторів роботи, лісова політика та управління лісами повинні змінити підхід. Замість того щоб розглядати великі порушення як рідкісні катастрофи, необхідно готуватися до них як до регулярного явища. Це означає не лише мінімізувати втрати, а й використовувати такі події для відновлення лісів, які краще пристосовані до майбутнього клімату.
Інакше кажучи, руйнування може стати і можливістю для змін — шансом створювати нові, більш стійкі екосистеми. Науковці підкреслюють, що майбутнє європейських лісів не обов’язково приречене. Проте епоха стабільності, до якої звикли багато поколінь, ймовірно завершується. Тепер головне питання — наскільки сильними будуть ці зміни і чи зможе суспільство до них підготуватися.
Результати дослідження опубліковані в науковому журналі Science.