Thwaites Glacier, або «Льодовик Судного Дня», розташований на північному краю Західноантарктичного льодовикового щита, вже давно став символом кліматичної загрози. У його товщі міститься стільки води, що у разі повного танення світовий рівень океанів підвищиться на два фути. Але це лише початок: якщо Thwaites зламається, він може спровокувати нестабільність у всьому льодовиковому щиті, що, за оцінками, підніме рівень океанів на 10–15 футів — катастрофа для прибережних міст у всьому світі, повідомляє The New York Times.
Через цю загрозу вчені та інженери працюють над одним із найсміливіших планів геоінженерії — будівництвом «морської завіси» під льодовиком. Ідея полягає у створенні 50-мильної (понад 80 км) бар’єрної стіни висотою 500 футів (150 м) на глибині близько 2 100 футів (640 м), щоб стримувати теплі води, що підмивають льодовик знизу.
«Просто тому, що це надзвичайно складно, не означає, що ми не повинні намагатися», — говорить Маріанне Гейген, співкерівниця Seabed Curtain Project. «Це рішення, яке має ухвалюватися спільно багатьма країнами, і люди повинні бути добре поінформовані».
Робота з Thwaites не обмежується лише кресленнями та комп’ютерними моделями. Декілька експедицій вже досліджували механізми нестабільності льодовика. Автономні підводні апарати (AUV) занурювалися під льодовик, а південнокорейське судно RV Araon цього місяця пробурило свердловину глибиною 3 900 футів (понад 1 100 м) і обладнало її інструментами для вимірювань. На жаль, прилади змогли опуститися лише на три чверті глибини, але вчені зафіксували, що вода під льодовиком тепла і турбулентна — фактор, який підвищує ризик його руйнування.
У той же час інженери працюють над менш амбітними пілотними проектами. Наприклад, Університет Арктики у Норвегії планує спорудити менший бар’єр у фіорді на півночі країни, щоб перевірити технології у менш екстремальних умовах і за меншу суму коштів. «Було б абсолютно безглуздо одразу братися за Thwaites», — пояснює Гейген.
Проєкт «морської завіси» — це лише один із прикладів того, як людство намагається боротися з наслідками глобального потепління, коли скоротити викиди парникових газів недостатньо. Будівництво подібних гігантських структур у суворих умовах Антарктиди буде технічно та економічно складним, але для багатьох вчених це єдиний спосіб запобігти потенційній катастрофі прибережних регіонів.
Якщо нічого не робити, ці льодовики можуть стати рушієм глобальних змін, що вплинуть на мільйони людей. А поки експедиції продовжують збирати дані, а інженери тестують концепції у менш екстремальних умовах, «Льодовик Судного Дня» нагадує: коли світ стоїть на межі, навіть найдивніші ідеї варто розглядати серйозно.