Вчені описали, що відбувається у мозку собаки під час спілкування з людиною

Вчені з Китаю та Великобританії виявили, що мозок собаки синхронізується з людським під час спілкування. При цьому на зоровий контакт та погладжування тварини реагують по-різному, а нетипова мозкова активність може сигналізувати про психічні захворювання. Згідно з попередніми дослідженнями, люди при взаємодії синхронізуються на рівні як емоцій, так і мозкової активності.

Особливо сильний цей зв’язок у тих, хто перебуває у близьких відносинах, причому неоднаковий, наприклад, у найкращих друзів та романтичних партнерів. Відомо також, що під час розмови мозок кожного зі співрозмовників обробляє інформацію послівно та враховує контекст.

Фахівці з Китайської академії наук, Пекінського педагогічного університету (обидва — у Китаї) та Лінкольнського університету у Великій Британії вивчили, що відбувається в мозку людини та собаки, коли вони спілкуються. Результати їх дослідження опублікував науковий журнал Advanced Science.

Виявилося, що мозкова активність при спілкуванні синхронізується не тільки у людей, а й у людини із собакою. Коли «співрозмовники» уважно дивилися один на одного, виникала взаємна реакція в лобовій частці, а коли людина прасувала собаку — у тім’яному. Обидві ці галузі пов’язані з увагою.

Під час експерименту вчені вимірювали мозкову активність людини і собаки, коли ті перебували в різних кімнатах, а також коли були в одному приміщенні або спілкувалися, або ніяк не контактували.

Експеримент за участю 19 собак тривав п’ять днів. Протягом цього часу вони поступово зближалися з людиною, з якою опинилися в парі, і синхронізація ставала сильнішою. У міжвидовій комунікації людина була лідером, а собака – «послідовником».

При цьому деякі тварини (у дев’яти з 19 собак) мали генетичні мутації. Вони викликали симптоми соціальної неповноцінності, притаманні розлади аутистичного спектра. Собаки з такими особливостями втрачали синхронізацію та ставали менш уважними під час спілкування з людиною. Усунути ці відхилення вдалося за допомогою одноразового прийому ЛСД — напівсинтетичної психоактивної речовини, яка відноситься до психоделиків і може викликати залежність.

«У нашого дослідження два висновки: по-перше, порушення міжмозкової синхронізації може бути використане як біомаркер аутизму, а по-друге, ЛСД або його похідні здатні пом’якшувати соціальні симптоми аутизму», — підсумували автори наукової статті.