Уявіть, що ви лежите вночі в ліжку й раптом чуєте тихий монотонний гул, схожий на роботу далекого дизельного двигуна або трансформатора. Ви перевіряєте вікна, прислухаєтеся до звуків із вулиці, але не знаходите жодного джерела шуму. Найдивніше те, що люди поруч можуть взагалі нічого не чути.
Саме так десятиліттями описують загадковий феномен, відомий як «Гул» (The Hum). Він став предметом численних досліджень, породив безліч теорій і навіть конспірологічних припущень. Тепер науковці вважають, що відповідь може ховатися не у зовнішньому світі, а всередині людського організму.
Загадка, яка не зникає
Перші широко відомі повідомлення про дивний низькочастотний шум з’явилися у британському місті Бристоль у 1970-х роках. Місцеві газети тоді отримували десятки листів від людей, які скаржилися на постійний незрозумілий гул. Згодом подібні повідомлення почали надходити з інших регіонів Великої Британії, а потім і з Канади, США, Австралії, Нової Зеландії, Південної Африки та низки європейських країн.
Одним із найвідоміших випадків став так званий «Гул Таоса» у штаті Нью-Мексико. Кількість скарг була настільки великою, що влада запросила вчених для спеціального розслідування.
Попри широку географію, феномен залишається доволі рідкісним. За оцінками дослідників, його чує лише невеликий відсоток населення. Через це багато людей, які стикаються з явищем, нерідко відчувають нерозуміння або навіть сумніваються у власному сприйнятті.
Десятки версій і жодної остаточної відповіді
Протягом багатьох років учені перевіряли найрізноманітніші пояснення. Серед підозрюваних були промислові підприємства, вентиляційні системи, транспорт, електромережі, вітрові турбіни та інші технічні об’єкти. Розглядалися й природні джерела — морські хвилі, атмосферні процеси та навіть вібрації, що поширюються через земну кору.
Проблема полягає в тому, що низькочастотні звуки поводяться інакше, ніж звичайний шум. Вони можуть долати великі відстані, огинати перешкоди та майже не піддаються точному визначенню джерела. Саме ця невизначеність породила безліч фантастичних гіпотез — від секретних військових проєктів до діяльності позаземних цивілізацій.
Дослідники перевірили тих, хто чує загадковий шум
Команда вчених під керівництвом професора Норвезького університету науки і технологій Маркуса Дрексла вирішила підійти до проблеми з іншого боку. Вони обстежили 28 людей із Німеччини, які регулярно чули незрозумілий низькочастотний гул.
Спочатку дослідники припустили, що такі люди можуть мати надзвичайно чутливий слух у низькочастотному діапазоні. Однак результати виявилися несподіваними. Переважна більшість учасників мала цілком нормальні показники слуху. Лише двоє демонстрували дещо підвищену чутливість до окремих низьких частот. Це означає, що особлива гострота слуху навряд чи є головною причиною феномену.
Можливо, джерело звуку — саме вухо
Потім учені звернули увагу на ще одну цікаву особливість людського організму. Внутрішнє вухо не є абсолютно беззвучним. У завитці вуха можуть виникати так звані отоакустичні емісії — дуже слабкі звуки, які є побічним продуктом роботи слухової системи. У більшості людей вони залишаються непомітними, але іноді людина може їх чути.
Проте й ця гіпотеза не змогла повністю пояснити феномен. Дослідження не виявило переконливих доказів того, що саме такі звуки лежать в основі більшості випадків «Гулу».
Найімовірніше пояснення — незвична форма шуму у вухах
У результаті науковці дійшли висновку, що найпереконливішим поясненням може бути низькочастотний тинітус — різновид шуму у вухах. Більшість людей асоціює тинітус із високим дзвоном або писком. Насправді він може проявлятися у вигляді шипіння, клацання, ревіння чи навіть глухого гулу.
Особливість такого стану полягає в тому, що звук виникає всередині слухової системи, хоча людині здається, ніби він надходить із зовнішнього середовища. Саме це пояснює одну з найзагадковіших рис феномену. Багато людей спочатку впевнені, що чують якийсь реальний шум навколо себе. Лише через деякий час вони починають підозрювати, що джерело може бути пов’язане з їхнім власним слухом.
Однієї відповіді може не існувати
На думку авторів роботи, «Гул» навряд чи має єдине пояснення. У деяких випадках люди справді можуть чути реальні низькочастотні звуки, які залишаються непомітними для більшості інших. В інших ситуаціях причиною може бути низькочастотний тинітус або інші особливості роботи слухової системи.
Таким чином, феномен, який десятиліттями вважався однією з найбільших акустичних загадок сучасності, може виявитися поєднанням різних причин, а не одним глобальним явищем.
Чому дослідження тривають
Попри нові висновки, інтерес учених до низькочастотних звуків лише зростає. За останні роки значно збільшилася кількість джерел технічного шуму — від вітрових електростанцій до великих промислових об’єктів.
Науковці визнають, що людський слух у діапазоні дуже низьких частот досі залишається недостатньо вивченим. Краще розуміння того, як мозок і вуха обробляють такі сигнали, допоможе не лише розкрити таємницю «Гулу», а й оцінити вплив низькочастотного шуму на здоров’я людей у майбутньому.