By Британський науковий оглядач Девід Робсон розбирає у New Scientist причини погіршення якості сперми у чоловіків у всьому світі. Naked Science переклав статтю, де дослідники намагаються зрозуміти причини цього явища та шукають способи звернути її назад.
1974 рік. Поки газетні оглядачі захоплюються успіхами у розвитку екстракорпорального запліднення та перспективами появи «дітей з пробірки», від їхньої уваги вислизає тривожне відкриття в галузі чоловічої фертильності.
Порівнюючи результати дослідження сучасних ним зразків сперми з історичними даними, два лікарі з Айови — К. М. Кінлох Нельсон і Реймонд Бунге — показали, що за два десятиліття у чоловіків різко знизилася кількість сперматозоїдів. 1951 року в мілілітрі сперми містилося 107 мільйонів сперматозоїдів; до 1970-х років їх поменшало на 50 із лишком відсотків – 48 мільйонів. Середній обсяг сперми від однієї еякуляції також упав.
До 1990-х років вчені стали приділяти вже набагато більше уваги цьому питанню, але деякі з них, як і раніше, були скептично налаштовані. Вони списували розбіжності на відмінності у методах підрахунку чи той факт, що дослідження проводилися переважно чоловікам, які проходили лікування від безпліддя. Нині таких сумнівів залишається дедалі менше. «Існує безліч наукових даних, що свідчать про це зниження», — говорить Альберт Салас-Уетос з Університету Ровір-і-Вірхілі в Іспанії.
Для Салас-Уетеса головне питання полягає не в тому, чи дійсно відбувається так званий «спермагеддон», а в тому, чому він відбувається і що з ним робити. Згідно з дослідженнями, проблема може виникати через вплив токсинів довкілля та деяких особливостей способу життя. Краще вивчивши головних підозрюваних, ми, можливо, нарешті зможемо загальмувати цю тенденцію або звернути її назад.
Зниження кількості сперматозоїдів
У кожного шостого жителя планети є проблеми із зачаттям, йдеться у нещодавній доповіді Всесвітньої організації охорони здоров’я. Існує безліч причин, але 30—50 відсотків подібних випадків пов’язані з кількістю і якістю сперми. Або сперматозоїдів дуже мало, або вони недостатньо рухливі, щоб досягти яйцеклітини. Деякі можуть мати генетичні дефекти в хромосомах, відомі як фрагментація ДНК.
Шанна Свон, епідеміолог-репродуктолог з Медичної школи Ікана в Маунт-Сінаї (Нью-Йорк), стала автором багатьох з найцікавіших досліджень. Вона зацікавилася цією темою у 1990-х роках, коли Національна академія наук США попросила її зробити незалежний аналіз проведеного у Данії дослідження про швидке зниження кількості сперматозоїдів. Свон спочатку була налаштована скептично: вона вважала, що дослідники могли прогаяти при підрахунку якийсь важливий чинник. Однак, обробивши дані, вона виявила ті ж темпи зниження, що були передбачені датською командою. «Ми взагалі не знайшли розбіжностей аж до другого знака після коми, – каже Свон.
За наступні десятиліття її переконаність лише посилилася. У 2017 році вона з колегами опублікувала найбільший у своєму роді мета-аналіз, в якому розглядалися дані 185 досліджень понад 42 тисячі чоловіків у період з 1973 по 2011 рік. Команда Свон вивчила два показники: концентрацію сперматозоїдів в одному мілілітрі сперми та загальну кількість сперматозоїдів у зразку. У Північній Америці, Європі, Австралії та Новій Зеландії обидва показники знижувалися в середньому приблизно на 1,5% на рік, що призвело до падіння на 50-60% за весь період.
Comments