У Норвегії виявлено унікальну знахідку, що відкриває вікно у давно зниклий арктичний світ Європи. В печері Арне Овамгродта, яка залишалась недослідженою протягом десятків тисяч років, дослідники знайшли кістки 46 видів тварин, які мешкали в цьому регіоні близько 75 тисяч років тому. Це найстаріше свідчення існування спільноти арктичних тварин у Європі в умовах зміни клімату під час останнього міжльодовикового періоду.
Розкопки відкрили перед науковцями картину надзвичайно різноманітного тваринного світу, який об’єднував морських, прибережних і наземних мешканців. Серед виявлених решток – білі ведмеді, моржі, гренландські кити, атлантичні тупики, гага звичайна, тундряна куріпка, атлантична тріска, а також комахоїдні і прісноводні види. Одним з найбільш несподіваних відкриттів стало виявлення ошийникових лемінгів – виду, який ніколи раніше не знаходили в Скандинавії і який нині вимер у Європі.
Знахідки підтверджують, що у той період температура в регіоні підвищувалась настільки, що дозволяла тваринам активно мігрувати та адаптуватись до змін. Наявність кісток північних оленів, морських свиней і прісноводної риби свідчить про повернення річок та озер на ці території – ще один знак короткочасного потепління.
Втім, згідно з новим дослідженням, опублікованим у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS), ця спільнота не пережила наступного похолодання. Різке повернення суворих умов та крижана блокада регіону призвели до загибелі багатьох видів, що не змогли ані адаптуватися, ані переселитися.
Доктор Сем Волкер з Борнмутського університету та Університету Осло пояснює, що ця унікальна палеоекологічна картина має пряме відношення до нинішніх викликів, які стоять перед арктичними видами. Тоді тварини не витримали зміни клімату у бік похолодання, а сьогодні їм доводиться стикатися зі швидким потеплінням, що ставить перед ними ще складніші завдання.
Співавторка дослідження, професорка Бесенкуль, наголошує, що нинішня ситуація ще тривожніша, адже сучасні середовища існування значно фрагментованіші, ніж були 75 тисяч років тому. Зменшення площі придатних для життя ареалів ускладнює можливість адаптації та виживання холодолюбних видів у нових умовах.
Хоча рештки з печери Арне Овамгродта належать до періоду, який досі майже не вивчався, це відкриття вже зараз стає ключовим для розуміння стійкості та вразливості арктичних екосистем перед кліматичними викликами – як у далекому минулому, так і сьогодні.