Поширена гіпотеза стверджує, що на зорі формування Сонячної системи в Землю врізалася планета Тейя розміром з Марс. Удар призвів до утворення Місяця із залишків Тейї, а сліди інших уламків так і не було виявлено. Нове моделювання показало, що залишки стародавньої планети поринули в мантію нашої планети та все ще плавають у ній величезними шматками.
Нещодавно вчені вже проводили розрахунки, які могли б підказати походження двох гігантських аномалій на стику ядра Землі та нижніх шарів її мантії. Ще в 80-х роках минулого століття геофізики з подивом з’ясували, що в глибинах нашої планети знаходяться два гігантські континенти завдовжки кілька тисяч кілометрів кожен. На це вказали сейсмічні хвилі, які у цих загадкових областях переміщалися інакше, ніж у мантії. Ці «об’єкти» назвали великими областями з низькою швидкістю зсуву (LLSVP, Large low-shear-velocity provinces) та почали розробляти гіпотези про їх освіту.
Паралельно йшло вивчення Місяця, благо на той час «Аполлони» доставили Землю зразки з його поверхні. З’ясувалося, що Місяць та земні мантійні породи мають однакове походження та склад, що змусило задуматися про ударну появу Місяця. Розрахунки показали, що Місяць міг утворитися близько 4,5 млрд років тому при падінні на Землю планети розміром з Марс. Пошуки інших залишків цієї гіпотетичної планети, якій дали ім’я Тейя, не мали успіху. Їх не було у навколоземному просторі та в головному поясі астероїдів.
Вчені припустили, що залишки Тейї поринули у надра тоді ще розплавленої Землі. Нове і більш докладне моделювання, проведене під керівництвом вчених з Калтеха, показало, що області LLSVP з великою ймовірністю це дійсно залишки Тейї. Вони зберегли свою монолітну структуру завдяки тому, що нижній мантійний шар Землі не був досить гарячим, щоб відбулося змішування, і залишки встигли кристалізуватись. Завдяки цьому ми сьогодні можемо побачити їх у процесі сейсмічних досліджень.
Поява в надрах Землі таких гігантських сторонніх вкраплень явно вплинула всі наступні геологічні процеси на планеті. Вченим ще належить оцінити цей вплив на ранню еволюцію Землі. Джерело