Морські біологи з Німеччини у листопаді 2024 року йшли через води Атлантики на дослідницькому судні та помітили групу трьох карликових косаток, яких не часто спостерігають у центральному регіоні океану. Одна особина плавала інакше, ніж інші: рухала хвостом (вірніше тим, що від нього залишилося) не вгору-вниз, а з одного боку в бік. Хвостовий плавець у косатки був відсутній. Зважаючи на все, тварина пристосувалася, не розучилася плавати і не відставала від родичів.
Дикі тварини нерідко стають інвалідами з різних причин. Зустрічалися примати, що народилися без однієї з лап або деформованої щелепи. Звірів вражають хвороби на зразок фрамбезії (бактеріальна інфекція шкіри) та інших антропонозів – патогенів, що передалися від людини. Нарешті, автомобільні аварії, сільці та капкани мисливців та браконьєрів та інші причини каліцтв іноді забирають у тварин частину кінцівки, якщо не життя.
Метадослідження 2023 року показало, що у 60% наукових праць тварин з інвалідністю (68 зі 114 вивчених статей) травми імовірно або доведено стали результатом діяльності людини. Інший висновок того ж метадослідження у тому, що тварини цілком успішно пристосовуються жити у складних обставинах. Там йшлося переважно про примати, тому автори статті наводили як приклад шимпанзе, горил і макак, які навчилися ходити і дертися по деревах по-свійськи, ревунів, яким відсутню лапу міг замінювати хвіст тощо.
У новому звіті, опублікованому в журналі Marine Biodiversity, морські біологи повідомили про знахідку карликової косатки (Feresa attenuata) без хвоста. З цим рідкісним виглядом розміром трохи більше людини (у середньому — два метри завдовжки) можна перетнутись у субтропічних морях та океанах. Дослідникам вдалося зустріти її в центральній частині Атлантики, за 540 кілометрів від островів Кабо-Верде (вони розташовані поблизу Західної Африки) 1 листопада 2024 року.
Фахівців здивувало, що, незважаючи на каліцтво — відсутність хвоста у представників сімейства дельфінових порівняно з відсутністю ніг чи стоп у наземних ссавців, — особина карликової косатки пливла разом із двома родичами. Косатка-інвалід відокремилася від групи, приблизно 15 хвилин трималася поряд із нерухомим дослідницьким судном RV METEOR (звідки її й зняли), після чого приєдналася до решти.
На вигляд, за словами фахівців, обрубок хвоста у цієї косатки добре зажив, хоча поки її товариші разом стрибали з води та серфілі, вона залишалася поряд і не підключалася. Внаслідок чого тварина втратила частину хвостового плавця — неясно. За версією дослідників, найімовірніше, косатка заплуталася в рибальських снастях. Грубих слідів, які могли залишитись після нападу акули, біологи не побачили. Як зазначили вчені, косатка навчилася по-новому керувати травмованим хвостом: не згори донизу, а з боку на бік, повертаючи все тіло. У дельфінів і китів, які теж залишилися без хвостового плавця, спостерігали той самий спосіб плавання — мабуть, це загальна стратегія адаптації.
«Наші спостереження за цією особиною — її загоєною раною, очевидною здатністю харчуватися і зв’язком з невеликою групою, — ймовірно, вказують на те, що тварина може впоратися зі своїм недоліком. Це наголошує на необхідності зберігати природу та відповідальну практику рибальства», — наголосили автори статті, додавши, що їхній звіт допоможе ідентифікувати цю косатку в майбутньому.